Зміст:
Чому пам’ятка довгий час залишалася без захисту
Будівля на Володимирській, 4 — багатоквартирний житловий будинок кінця ХІХ — початку ХХ століття, приклад столичної архітектури в стилі еклектики. Протягом 14 років балансоутримувач не виконував вимоги законодавства щодо охорони культурної спадщини, через що пам’ятка залишалася без належного правового захисту.
Без укладеного охоронного договору держава не мала достатніх юридичних важелів впливу на збереження історичної споруди. Відповідно до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», власник пам’ятки зобов’язаний підписати охоронний договір протягом місяця після набуття об’єкта у власність або користування.
Що таке охоронний договір і навіщо він потрібен
Охоронний договір — це офіційний документ між власником пам’ятки та Департаментом охорони культурної спадщини, що регламентує режим використання об’єкта. За даними науково-методичного центру, у такому договорі зазвичай прописують:
- режим використання пам’ятки та обмеження на її експлуатацію;
- перелік і строки реставраційних та консерваційних робіт;
- порядок проведення ремонтів і погодження робіт;
- обов’язки власника щодо утримання об’єкта в належному стані.
У випадку відсутності договору власник може здійснювати роботи без погодження з органами охорони спадщини, що створює ризик втрати автентичних елементів історичної будівлі.
Де розташована пам’ятка
Будинок знаходиться в центральному історичному ареалі міста, на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Це також буферна зона об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО — Собору Святої Софії.
Така локація накладає підвищені вимоги до збереження історичного середовища: будь-які втручання в об’єкти цієї зони повинні відповідати не лише міським нормам, а й міжнародним стандартам охорони спадщини.
Контекст: подібні випадки в місті
Ситуація з будинком на Володимирській не поодинока. За останні роки прокуратура через суд вимагала укладання охоронних договорів щодо багатьох об’єктів культурної спадщини у столиці.
Зокрема, власник житлового будинку XVIII–XIX століть на вулиці Петра Сагайдачного, 27 тривалий час не укладав охоронного договору — понад 13 років. У 2024 році прокуратура ініціювала укладення договору для садиби Барбана на вулиці Обсерваторній, а також для «Дачі з мезоніном» на проспекті Перемоги, де власник ухилявся від договору протягом 10 років.
Які наслідки для балансоутримувача
Після набрання законної сили відповідного судового рішення прокуратура вживатиме заходів для його виконання. Балансоутримувача зобов’яжуть укласти охоронний договір з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА.
У договорі будуть визначені конкретні строки й види робіт, необхідні для збереження пам’ятки. Порушення умов такого договору може спричинити адміністративну або кримінальну відповідальність залежно від масштабу й наслідків порушень.
Чому це важливо знати
Охоронний договір — не формальна паперова вимога, а реальний механізм захисту культурної спадщини. Без нього держава не може ефективно контролювати технічний стан пам’яток, вимагати їх належного утримання або зупиняти незаконні роботи. Це особливо актуально для об’єктів у буферній зоні ЮНЕСКО, де будь-які зміни впливають на статус усієї історичної території. Системне ігнорування обов’язку щодо укладення охоронних договорів підриває можливість збереження історичного обличчя міста.
Створено за матеріалами: kyiv.news