Зміст:
Як СБУ затримала агентку
Співробітники Служби безпеки зафіксували жінку під час проведення розвідки безпосередньо біля однієї з військових частин Національної гвардії України. Затримання відбулося «на гарячому» — оперативники перервали її діяльність і не допустили передачі зібраної інформації до Москви.
До уваги ФСБ підозрювана потрапила через свого знайомого з тимчасово окупованого Криму. Саме цей зв’язок став каналом, яким російські спецслужби вийшли на неї, завербували її та поставили завдання збирання розвідувальних даних у столиці.
За фахом жінка працює фрілансеркою. Такий спосіб життя давав їй свободу пересування й можливість без зайвих підозр з’являтися в різних районах міста, що й використовували куратори при виборі виконавця.
Що саме збирала розвідниця для ФСБ
Завдання агентки полягало в підготовці детальних план-схем оборонних об’єктів столиці. Зокрема, вона мала зафіксувати розташування контрольно-пропускних пунктів та службових паркувальних майданчиків по периметру військової частини Національної гвардії, аби передати ці відомості кураторам з ФСБ.
Паралельно, як встановило слідство, жінка збирала аналогічні розвіддані про пункти базування столичних територіальних центрів комплектування. Тобто інтерес російських спецслужб поширювався не лише на безпосередньо військові об’єкти, а й на установи, пов’язані з мобілізацією та соціальним забезпеченням військовослужбовців.
Характер зібраної інформації вказує на системний підхід Росії до нарощування зусиль зі збору даних про систему захисту адміністративних будівель і пунктів Сил оборони України — з метою подальшого використання цих відомостей при плануванні точкових ударів або провокацій.
На що розраховувала агентка після виконання завдань
Після збору та передачі розвідувальних відомостей жінка розраховувала на «евакуацію» до Росії через треті країни. Така обіцянка безпечного виїзду — звична практика ФСБ: її використовують як стимул для вербованих і як механізм утримання від відмови від співпраці.
Під час обшуків у фігурантки правоохоронці вилучили смартфон, через який вона підтримувала зв’язок із куратором з ФСБ. Цей пристрій став одним із ключових доказів у справі та підтвердив наявність постійного контакту з російським спецслужбістом.
Яке покарання призначив суд
Судовий розгляд проходив на підставі матеріалів, підготовлених кіберфахівцями та слідчими Служби безпеки, а розслідування здійснювалося під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.
Суд визнав жінку винною за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Їй призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ця норма передбачає один із найвищих щаблів кримінальної відповідальності в Україні. В умовах активних бойових дій подібні злочини кваліфікуються особливо суворо, оскільки безпосередньо загрожують життю військових і цивільних осіб.
Слід також зазначити, що СБУ посилює заходи із нейтралізації агентурних мереж ФСБ по всій країні. Раніше згадували випадок, коли київський айтішник отримав довічний термін за коригування ударів по теплоелектроцентралях Київщини — також за частиною 2 статті 111 КК. За час повномасштабного вторгнення СБУ викрила близько 130 агентурних мереж, до яких було залучено майже 600 осіб.
Яка небезпека таких агентів для міста
Збір даних про розташування контрольно-пропускних пунктів, паркінгів і схем охорони оборонних об’єктів — це не абстрактне шпигунство. Така інформація дає ворогу можливість планувати диверсії, удари або операції зі знищення конкретних об’єктів і людей. У поєднанні з даними про територіальні центри комплектування це могло становити загрозу для сотень офіцерів і призовників.
Виявлення агентів саме в Києві — місті, де зосереджені ключові елементи Сил оборони, органи місцевої влади й центральні установи — має особливу важливість. Столиця залишається пріоритетною метою для розвідки ФСБ, тому контррозвідувальна робота СБУ тут відіграє критичну роль.
Важливо й те, що вербування відбувалося через кримський канал. Окупований Крим перетворився на майданчик для пошуку й вербування агентів серед людей, які зберегли соціальні зв’язки з материковою Україною. Офіцерів і цивільних, що мають доступ до чутливих сфер, продовжують розробляти і вербувати — часто через знайомих чи соціальні мережі.
Чому це важливо знати
Вирок у справі агентки ФСБ є ще одним сигналом: шпигунські мережі Росії працюють не лише на фронті. Вони також активно діють у Києві, вербуючи звичайних людей — фрілансерів, знайомих знайомих — і ставлячи їм конкретні бойові завдання. Усвідомлення цього важливе для кожного мешканця столиці: підозріла активність біля військових об’єктів або спроби встановити контакти під приводом «малих послуг» можуть мати значно серйозніші наслідки, ніж здається на перший погляд.
Раніше ми писали
Як зазначалося раніше, у лютому 2026 року суд виніс довічний вирок київському айтішнику, який за завданням ФСБ коригував удари по теплоелектроцентралях Київщини. Його засудили за частиною 2 статті 111 КК — державна зрада в умовах воєнного стану.
Створено за матеріалами: kyiv.news