Зміст:
Як трамвайне депо біля «Олімпійського» перетворилось на озеро
Перша водойма розташована поруч із Національним спортивним комплексом «Олімпійський», у заплаві річки Либідь. За словами Степанця, на цьому місці колись працювало одне з найстаріших трамвайних депо міста. Депо знесли, викопали котлован — і вже приблизно з 2008–2009 років він швидко заповнився водою. Сьогодні це відгороджена ділянка з очеретом, лататтям і чайками, де навіть у діловому центрі міста люди часом ловлять рибу.
Києвознавець також нагадав, що мешканці збирали підписи під петицією про збереження цієї площі та облаштування тут парку, але ініціативу не підтримали. Мер міста Віталій Кличко відхилив створення парку в тій частині, хоча заявив, що вивчить можливість повернення цієї землі громаді.
Що відомо про Глінку — найглибше озеро в центрі
Друга водойма — озеро Глінка біля станції метро «Либідська» в Печерському районі. Це кар’єрне озеро, якому, за оцінкою Степанця, близько 70–80 років: воно утворилося на місці колишнього цегельного кар’єру біля підніжжя Чорної гори. Києвознавець пояснює, що озеро має значну глибину, і колись тут водилася щука — в 2013 році він навіть її сфотографував.
Наразі Глінку оточили будівельним парканом. За версією автора, під виглядом протизсувних заходів на небезпечному схилі Чорної гори збудували багатоповерхівки, а раніше неподалік зник невеликий парк. Для звичайних мешканців доступ до озера наразі фактично закритий.
Чому озеро на Подолі називають колишнім Юрковим Ставом
Третя водойма прихована біля підніжжя Юрковиці на Подолі — за молодіжним клубом на вулиці Кирилівській, неподалік станції метро «Тараса Шевченка». Це також кар’єрне озеро, яке частково живиться струмком Юрковиця. Із документів відомо, що на цьому місці раніше був Юрків Став, який згадувався в земельних спорах між Кирилівським монастирем та київськими міщанами.
Поруч колись працювала цегельня Ріхерта, а збережену стару димову трубу почали відновлювати як пам’ятку архітектури. Колишній завод Ріхерта викупив проєкт «Клуб на Кирилівській», який отримав в оренду прилеглу ділянку з озером і анонсував облаштування відкритого парку, водойми та громадських просторів. За словами Степанця, це могло б стати єдиним збереженим озером на Подолі.
Чому ці водойми досі під загрозою
За спостереженнями києвознавця, усі три водойми мають спільну рису: при відносно невеликих інвестиціях їх можна було б перетворити на рекреаційні зони, але натомість вони залишаються закритими й непомітними для мешканців. Степанець наголошує, що за Конституцією водні об’єкти належать народу, проте на практиці до них часто обмежують доступ.
Проблема ширша за ці три конкретні озера. У місті під загрозою перебувають сотні водойм, і лише близько 4% з них мають офіційний охоронний статус.
Чому це важливо знати
Малі річки, ставки та кар’єрні озера — це частина природної системи в місті: вони охолоджують перегріті квартали, утримують вологу й дають мешканцям місця для відпочинку, яких особливо бракує в центрі. Коли таку водойму засипають або огороджують під забудову, місто втрачає не лише привабливий краєвид, а й природний захист від спеки та підтоплень. Тож доля прихованих озер у центральних районах стосується якості життя цілого кварталу, а не тільки кількох ентузіастів.
Раніше ми писали
Раніше повідомлялося, що річка Дарниця та озеро Нижній Тельбін десятиліттями потерпають від промислового забруднення. Тема збереження міських водойм для столиці залишається гострою — і кожне втрачене озеро в центрі повернути вже буде неможливо.
Створено за матеріалами: kyiv.news