Монахи Української православної церкви (УПЦ) продовжують залишатися на території Києво-Печерської лаври, проживаючи у келіях та готелі, що розташований неподалік від Ближніх печер, оскільки мають там прописку. Парадокс, але їх зареєструвала Реєстраційна служба ще у “нульових” роках. Судові процеси щодо виселення монахів просуваються дуже повільно саме через цю незвичайну обставину.
Цю інформацію розкрив у інтерв’ю РБК-Україна колишній генеральний директор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко. За його словами, ситуація, при якій монахи знаходяться на території Нижньої Лаври та мають змогу вільно пересуватися, незважаючи на заборони та відчуження заповідника, що був переданий УПЦ в тимчасове користування в оренду, виникла завдяки незрозумілим діям чиновників-реєстраторів.
“Це абсолютно дивна історія трапилася в 2000-х роках. Реєстраційна служба в об’єктах, що є державними та передавалися виключно в користування, прописала якимось незрозумілим чином частину монахів – близько 70 осіб. І тепер вони стверджують, що Лавра належить їм як приватне житло, і це одна з причин затримки судових позовів”, – зазначив Остапенко.
Остапенко також уточнив, що монахи живуть у келіях, а для молитов використовують частину храмів, вільно переміщуючись по Лаврі. Наразі на території Нижньої Лаври перебуває близько 140 представників громади УПЦ, вони залишаються там, поки держава та заповідник очікують на рішення суду про можливість їхнього виселення.
“Вся українська громадськість чекає рішення суду, яке повинно визначити законність користування спорудами, що належать державі”, – додав колишній генеральний директор заповідника.
Чому Мінкульт звільнив Остапенка: мотивація розкрито
Нагадаємо, 22 травня Інформатор повідомив, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій України звільнило Максима Остапенка з посади генерального директора Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра”. Наказ про розірвання контракту він отримав 21 травня в досить дивних обставинах. Проте без жодних пояснень про те, яке порушення стало причиною такого рішення.
У той же день Мінкульт озвучив причину звільнення Остапенка. Сам він на день своєї “відставки” 21 травня не отримав жодних пояснень або попереджень. Як з’ясувалося, він недостатньо активно працював над звільненням святині від впливу московських священників – принаймні, причину розірвання контракту пояснили “слабкою позицією” у виконанні закону про заборону в Україні релігійних організацій, які мають зв’язки з РФ.