У Києві до суду постануть організатори підробного реабілітаційного центру

Як працювала схема трудового рабства

Організатори діяли у співпраці з релігійною організацією на Київщині, яка направляла людей з проблемами алкогольної та наркотичної залежності в нібито «реабілітаційний центр». Ініціатором схеми став 45‑річний чоловік, родом із Дніпропетровської області.

Майбутнім жертвам обіцяли допомогу у подоланні залежності, кардинальну зміну життя та працевлаштування. Спільники також власноруч підшуковували клієнтів на місцевих залізничних вокзалах — вибирали людей без постійного місця проживання, без роботи й із вираженими проблемами з алкоголем.

Натомість замість лікування потерпілих поселили в будинок з неналежними умовами. У людей відбирали документи та телефони, забороняли самовільно залишати приміщення та відмовлятися від роботи. Їх примушували безоплатно виконувати будівельні роботи, а зароблені кошти привласнювали організатори. Жінки, зокрема, були змушені готувати їжу та прибирати в будинку.

За встановленими фактами, у таких умовах утримували 11 осіб.

Які наслідки для організаторів

Голосіївська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт. Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 3 ст. 149 (торгівля людьми, вчинена організованою групою) та ч. 3 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі).

За ст. 149 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна або без такої. Стаття 146 передбачає покарання від 5 до 10 років ув’язнення за незаконне позбавлення волі за обтяжуючих обставин.

Досудове розслідування здійснювало Голосіївське управління поліції ГУНП у місті Києві за оперативного супроводу Управління міграційної поліції ГУНП у місті Києві.

Водночас, відповідно до ст. 62 Конституції України, підозрювані вважаються невинуватими доти, поки їхню вину не буде доведено в установленому законом порядку й підтверджено обвинувальним вироком суду.

Чому це важливо знати

Ця справа ілюструє типовий механізм трудової експлуатації вразливих людей під прикриттям соціальної допомоги. Особи з алкогольними та наркотичними залежностями особливо вразливі через брак ресурсів і соціальної підтримки, тому їх легше втягнути в підневільну працю. Розкриття таких схем сприяє захисту прав найуразливіших громадян і допомагає запобігати подібним злочинам у майбутньому.