У Києві готуються до демонтажу будинку 1899 року в охоронній зоні ЮНЕСКО

Що відомо про будинок і чому він перебуває під охороною

Будинок Горбунової зведено 1899 року. За даними ГО «Мапа Реновації», у період від 1899-го до 1916-го це домоволодіння належало міщанці Софії Семенівні Горбуновій. Разом із флігелем за адресою вул. Алли Тарасової, 6б споруда складала єдину садибу. У радянські роки в будівлі розміщувалися комунальні квартири, а в 1990‑х та на початку 2000‑х там діяв мистецький сквот.

Незважаючи на поважний вік і розташування в історичній частині міста, будинок не набув офіційного статусу пам’ятки архітектури, що зрештою відкриває шлях до нинішнього конфлікту щодо його долі.

Крім того, будівля розташована в буферній зоні об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО — Собору Святої Софії. Це накладає обов’язок погоджувати будь‑які будівельні чи демонтажні роботи з Міністерством культури України та відповідними міжнародними інституціями, що опікуються охороною культурної спадщини. Водночас Департамент охорони культурної спадщини КМДА досі не вніс цю будівлю до Переліку пам’яток міста Києва, фактично позбавивши її міського рівня захисту.

Хто отримав дозволи і що планують будувати

Попри відсутність будівельного паспорта, інший підрозділ КМДА видав ТОВ «Віала» та ТОВ «Прометей‑Сяйво» декларації про початок будівельних робіт — йдеться про реконструкцію під готельно‑торговельно‑офісний комплекс. Активісти пов’язують обидві компанії з київськими підприємницями — сестрами Балясними.

За даними Дмитра Перова, цій родинній групі вже приписують скандальну надбудову восьми поверхів на чотириповерховому історичному будинку на вул. Грушевського та зведення семи підземних поверхів під пам’яткою на Ярославовому Валу. Тож поява цих фірм у проєкті на Алли Тарасової, 6 не є першим подібним випадком у центрі Києва.

Чому це важливо знати

Історія навколо будинку Горбунової вказує на системну проблему: споруди без офіційного статусу пам’ятки залишаються вразливими, навіть якщо вони розташовані в буферних зонах об’єктів ЮНЕСКО. Як уже повідомлялося раніше, у березні на бульварі Шевченка знесли будинок 1840‑х років — ще один приклад того, як київська архітектурна спадщина зникає через відсутність належного правового захисту. Відсутність будівельного паспорта та належного погодження з ЮНЕСКО становить пряме порушення, зафіксоване активістами, і далі це питання має вирішувати профільні органи влади.

Раніше повідомляли

Раніше також повідомлялося, що Київ поступово втрачає неоготичну дизельну станцію млина Бродського — ще один об’єкт промислової архітектури кінця ХІХ — початку ХХ століття, який опинився під загрозою. Проблема занепаду київської спадщини висвітлювалася і в матеріалі, присвяченому семи пам’яткам, що перебувають в аварійному стані.