«У столиці завершився Національний тиждень безбар’єрності. Відбулися численні заходи та лекції, працювала Рада безбар’єрності, стартувала мережа амбасадорів — і це чудова нагода відверто оцінити, наскільки місто стало доступним для всіх. Наразі реалізується міський План безбар’єрності на 2025–2026 роки, у який внесено 186 заходів у шести напрямах — від фізичної до цифрової доступності», – відзначив депутат.
Андрій Вітренко підкреслив, що серед пріоритетних ініціатив — формування перших десяти безбар’єрних маршрутів. Один з них має довжину 12,5 км і з’єднує Центральний залізничний вокзал, Майдан Незалежності та Головний військовий клінічний госпіталь.
Окремо приділяють увагу доступності громадського транспорту: лише за неповних п’ять місяців цього року співробітники столичного метрополітену надали майже 13 600 супроводів пасажирам з обмеженою мобільністю.
На 2026 рік визначено низку конкретних кроків для поліпшення доступності. Зокрема, планується:
- організувати вхідні групи в понад 150 житлових будинках;
- створити безбар’єрні підходи до більш ніж 30 об’єктів соціальної інфраструктури;
- оснастити 205 автобусів та 23 трамваї системами зовнішнього звукового інформування;
- облаштувати понад 300 пішохідних переходів пониженими бордюрами та тактильною навігацією.
Незважаючи на певний прогрес, масштаби завдання залишаються значними. Наразі лише 14 станцій київського метрополітену мають ліфти або підйомники, а повністю відповідними сучасним стандартам визнано тільки 12 станцій. Для мегаполіса з близько трьома мільйонами мешканців цього недостатньо.
Хоча в місті вже налічується приблизно 138 км безбар’єрних маршрутів, багато тротуарів, підземних переходів та зупинок залишаються складними для пересування людей з інвалідністю, літніх осіб і батьків з дитячими візочками.
«Безбар’єрність — це не лише про інфраструктуру, це питання поваги до кожної людини. Вона має особливе значення для ветеранів, людей з інвалідністю, осіб старшого віку, батьків з візочками, дітей, вагітних жінок, а також тих, хто тимчасово обмежений у пересуванні через травму чи хворобу», – додав депутат.
За словами Андрія Вітренка, по-справжньому сучасним місто може бути лише тоді, коли кожна людина почуватиметься в ньому впевнено, незалежно та гідно.
Він наголосив, що для досягнення цієї мети потрібно значно пришвидшити темпи робіт, передбачити більше ресурсів і системно розвивати напрям безбар’єрності в усіх сферах міського життя.
Місцеві медіа також повідомляли, що місто продовжує системно розбудовувати інклюзивну інфраструктуру та адаптувати міський простір до потреб маломобільних груп населення. Протягом 2026 року комунальна корпорація «Київавтодор» планує облаштувати 25 нових безбар’єрних підходів до ключових об’єктів соціальної інфраструктури.
Фото: Міністерство соціальної політики
Створено за матеріалами: kyivschina24.com