Зміст:
Чому захисні конструкції вже не рятують пам’ятки
У 2022 році київські пам’ятники масово вкривали модульними спорудами та мішками з піском, щоб зменшити ризик пошкоджень від уламків та вибухових хвиль. Проте за чотири роки характер атак суттєво змінився. За словами директора Департаменту культури КМДА Сергія Анжияка, противник дедалі частіше застосовує балістичні ракети й інші високопотужні засоби ураження. У таких умовах традиційні захисні споруди вже не здатні гарантувати безпеку — навпаки, за потужної вибухової хвилі вони можуть самі стати джерелом додаткових механічних ушкоджень для монументів. У департаменті також підкреслюють, що на сьогодні не існує сертифікованих конструкцій, які б ефективно захищали від сучасних видів ураження.
Волога й грибок руйнують скульптури зсередини
Окрім еволюції тактики нападника, значну роль відіграли й умови всередині самих укриттів. Через слабку вентиляцію там накопичується волога, зношуються мішки з піском, зростає ризик розвитку грибків та інших біологічних уражень. Це особливо небезпечно для монументів із мармуру та інших природних каменів. Тривале перебування в таких вологих та замкнених умовах могло завдати пам’яткам більше шкоди, ніж мала зменшити первісна захисна конструкція.
Які пам’ятники вже відкрили і що планують робити далі
Роботи з повернення відкритого вигляду столичних монументів уже розпочалися. Захисні конструкції зняли з пам’ятника княгині Ользі, а на монументі Миколі Лисенку завершили очищення та необхідні реставраційні роботи. Наступним у черзі є пам’ятник Лесі Українці. Після завершення робіт біля нього планується зняти захист із пам’ятника засновникам Києва в Наводницькому парку. Таким чином місто поступово повертає своїм культурним об’єктам відкритий вигляд і паралельно шукає нові, більш надійні підходи до їхньої безпеки в умовах триваючої війни.
Джерело: BZH
Створено за матеріалами: kyiv.news