У Києві впроваджують інклюзивні маршрути: які нововведення з’являються на вокзалі

У Києві та інших містах України фокус зосереджений на створенні безбар’єрних маршрутів, що охоплюють весь шлях людини — від виходу з дому до транспорту, вокзалу, лікарні чи державної установи. На Центральному вокзалі Києва зараз триває реконструкція платформи, а в Укрзалізниці впроваджують нові рішення для покращення доступності пасажирів. Про це розповів Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.

Цю тему обговорювали на засіданні Національної ради безбар’єрності за участі Прем’єр-міністра Сергія Корецького. Спільний напрямок у сфері безбар’єрності визначила ініціатива першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Одним із важливих інструментів стала програма «Рух без бар’єрів», в рамках якої місцеві громади працюють над створенням комплексних доступних маршрутів.

Микола Калашник підкреслив, що принципи безбар’єрності мають застосовуватися в різних сферах, зокрема в транспорті, дорожній інфраструктурі, відновленні житла та громадських будівель. Важливо оцінювати не лише окремі об’єкти, а повний маршрут людини.

«Результати вже видно. Укрзалізниця активізує роботу, щоб подорож була зручною на всіх етапах. Наприклад, на Центральному вокзалі Києва за підтримки ЄБРР завершується реконструкція другої платформи: її піднімуть до рівня, зручного для посадки в вагон, облаштують ліфт і ескалатори. Це важливий крок для комплексної безбар’єрності вокзалу», – зазначив міністр.

Микола Калашник також повідомив, що в парку Укрзалізниці вже експлуатують 55 інклюзивних вагонів. Їх адаптували для пасажирів з інвалідністю та інших маломобільних груп.

Покращення доступності на вокзалах і станціях тривають: встановлюють тактильну навігацію, пандуси та підйомники, щоб пасажирам було простіше пересуватися без допомоги.

Окрема увага приділяється цифровій доступності. Ще до подорожі людина повинна мати змогу спланувати маршрут. Нещодавно застосунок Укрзалізниці став зручним і для людей з порушеннями зору.

«Ми усвідомлюємо наші недоліки. Більшість інфраструктури будували без урахування потреб людей з інвалідністю та маломобільних груп. На багатьох маршрутах досі є сходи, складні пересадки та ділянки, де потрібна допомога. Це будемо виправляти», – підкреслив Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту.

Міністр звернув увагу, що роботи ведуть одночасно з оновленням наявної інфраструктури та з реалізацією нових проєктів. Бар’єри усувають там, де це можливо, вже зараз. Водночас при реконструкції чи модернізації враховують доступність ще на етапі планування.

Йдеться не лише про будівлі, а й про підходи, входи, навігацію і можливість швидко дістатися укриття. Головне — зробити так, щоб безбар’єрний маршрут не закінчувався через кілька десятків метрів, а став стандартом.

Від початку року швидкісний інтернет з’явився у 16 культурних закладах Київської області. Серед них — шість бібліотек, п’ять будинків культури, три музеї та дві школи мистецтв. Зараз добре забезпечені мережею Київська обласна бібліотека для дітей і 292 публічні бібліотеки області. Особливу увагу приділяють цифровому вирівнюванню сільських громад.

Фото: Микола Калашник

Створено за матеріалами: kyivschina24.com

Гончаренко Олександр

Народився у 1981 році в Києві. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Працював у друкованих виданнях, де спеціалізувався на політичній аналітиці та суспільних темах. Має понад 15 років досвіду в медіа.
З 2025 року очолює редакцію lybid34.kiev.ua, розвиває сайт як сучасний майданчик для якісних новин столиці та Київської області. Прихильник прозорої журналістики, фактчекінгу та відкритості до читачів.