У Київській області судитимуть реєстраторку, підозрювану в незаконному переоформленні земель громади

Що сталося

Посадовиця, яка мала службовий доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у 2021–2022 роках без правових підстав провела реєстрацію прав власності на кілька земельних ділянок Сквирської територіальної громади на користь одного з товариств з обмеженою відповідальністю. Площі ділянок були різні — від невеликих наділів до угідь понад 29 гектарів — і за законом ці землі мали залишатися у комунальній власності.

Оформлення в реєстрі відбувалося на підставі документів, що не підтверджували законність переходу права власності. Посадовиця діяла всупереч вимогам земельного законодавства та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Фактично записи вносялися в обхід встановленої процедури — без належних правових підстав для передачі земель від громади приватній компанії.

Як це стало можливим

Ця справа ілюструє системну вразливість у механізмах контролю за роботою державних реєстраторів. Особа, яка має технічний доступ до реєстру, може вносити відомості без ретельної перевірки супровідних документів, і в окремих випадках така прогалина використовується для зловживань.

Державна реєстрація речових прав є вирішальним юридичним кроком: після внесення запису тим, хто зазначений у реєстрі, надається право власності de jure. Це означає, що без фізичного захоплення землі чи судового скасування рішень товариство фактично отримало право власності на комунальне майно лише завдяки записам у базі даних. Отже, ключовим механізмом схеми був адміністративний доступ, а не застосування сили.

У контексті децентралізації, коли після 2020 року значно збільшилася кількість земель, що перейшли у комунальну власність, ризики зловживань з боку реєстраторів також зросли. Обсяг ділянок, які потребують належного обліку, істотно зріс, а механізми зовнішнього аудиту та перехресної перевірки документів у реєстраційних органах не завжди встигають за темпом змін. Саме тому випадки несанкціонованих змін у реєстрах все частіше фігурують у судовій практиці.

Хто відповідає

Досудове розслідування здійснювала Білоцерківська окружна прокуратура. Дії державної реєстраторки кваліфіковано за частиною 3 статті 362 Кримінального кодексу України — несанкціонована зміна інформації в автоматизованих системах особою, яка має право доступу до неї. Ця норма спрямована проти зловживань тими, хто користується службовим доступом до державних електронних систем.

Що відбувається зараз

Обвинувальний акт спрямовано до суду. Сам суд визначить, чи є підстави вважати посадовицю винною, а також призначить покарання в разі визнання вини. Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинною, доки її вина не буде доведена обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

Передача матеріалів до суду свідчить про те, що прокуратура вважає зібрані докази достатніми для притягнення особи до відповідальності. Далі відбудеться судовий розгляд, під час якого встановлюватимуться всі обставини справи та ступінь доведеності вини. Поки вирок не набрав законної сили, посадовиця юридично залишається невинною.

Чому це важливо знати

Незаконне виведення комунальних земель через маніпуляції з держреєстрами — одна з найпоширеніших схем у земельних відносинах в Україні. Збитки майже на 50 млн грн — це ресурси, яких фактично позбулася Сквирська громада: ці кошти могли б бути спрямовані на розвиток інфраструктури, соціальні програми та відновлення населених пунктів, що особливо важливо в умовах воєнного часу.

Справа також ставить під питання реальну відповідальність посадовців, які мають широкі адміністративні повноваження. Доступ до державних реєстрів — потужний інструмент, і ефективний нагляд за його використанням залишається важливим викликом для органів місцевого самоврядування та контрольних структур. Притягнення реєстраторів до кримінальної відповідальності має послужити попереджувальним сигналом для всієї системи управління земельними ресурсами.

Раніше ми писали

Проблема незаконного виведення земель із комунальної власності характерна для регіону. Раніше повідомляли про спроби заволодіти ділянкою в зоні Південного історичного ареалу Києва через реєстрацію неіснуючого будинку — суд скасував оформлення й повернув землю громаді. Також йшлося про оскарження прокуратурою договору оренди землі Академії наук на Святошині, де ділянку передавали під забудову без погодження власника. Торік повідомлялося про підозру в зловживанні посадовцю Голосіївської районної державної адміністрації — ще один приклад корупційних практик у столичному регіоні.