У Приірпінському ДПУ вшанували пам’ять 82 полеглих Героїв

Хто ініціював створення Алеї та чому саме зараз

Дмитро Серебрянський, в.о. ректора Державного податкового університету, став автором ідеї створити Алею полеглих Героїв. Звертаючись до родин загиблих, він підкреслив: жодні слова чи вчинки не заповнять біль від втрати рідної людини. Проте заклад робитиме все можливе, щоб пам’ять про Героїв не згасала серед нових поколінь університетської спільноти.

«Що б ми не сказали, що б ми не зробили, ми ніколи не заповнимо порожнечу, яка є в серцях ваших родин. Але ми робимо все можливе для того, щоб пам’ять про цих відважних Героїв жила в серцях кожного нашого студента, викладача, співробітника», — зазначив Дмитро Серебрянський.

Алею розмістили так, щоб вона стала частиною повсякденного життя Університету. Повз стенди з іменами й фотографіями щодня проходитимуть студенти, викладачі та гості ДПУ.

82 імені, повз які щодня проходитимуть студенти

На стендах Алеї увічнили 82 імені випускників, студентів і працівників, чиє життя у різні роки пов’язувалося з Університетом. За кожним іменем стоїть окрема історія: людина навчалася, працювала, будувала плани й мріяла про майбутнє.

Серед тих, кого вшанували, — випускник Університету 2024 року Данило Пархоменко з позивним «Тренер». Він загинув 2 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Родинське на Донеччині.

На церемонію відкриття прибули родини Героїв з різних куточків України. Захід розпочали виконанням Державного Гімну України та хвилиною мовчання. Після цього присутні пройшли Алеєю, зупиняючись біля облич і імен своїх рідних.

Особливе значення Ірпеня і символіка 29 серпня

Для Ірпеня це місце має особливе значення. У перші дні повномасштабного вторгнення місто перетворилося на один із форпостів оборони Києва. Серед Героїв на Алеї є й ті, хто загинув, захищаючи саме Ірпінь.

Символічною стала й сама дата відкриття. 29 серпня Україна вшановує Захисників і Захисниць, які поклали життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави. Цей день пов’язаний з Іловайською трагедією 2014 року, коли сотні українських військових і добровольців загинули, виходячи «зеленим коридором» через соняшникові поля. Тому символом дня став сонях.

Того ж дня Університет долучився до Всеукраїнської акції «Стіл пам’яті». За столом залишили порожнє місце — для тих, хто вже ніколи не сяде за нього поруч.

Чому Алею відкрили саме біля храму

Алею розмістили не випадково — поруч з Університетським храмом Святого Миколая Чудотворця, місцем молитви й духовної підтримки. Настоятель храму, капелан протоієрей Андрій Клюшев, розповів про зв’язок цього місця з людьми на фотографіях. Свого часу вони так само ходили цими стежками, приходили до храму, навчалися й працювали в Університеті.

Відкриття завершилося спільною молитвою за полеглих Героїв, яку провів отець Андрій. Тепер цією Алеєю щодня проходитимуть студенти, викладачі й гості ДПУ — і знатимуть імена тих, хто захищав країну.

Чому це важливо знати

Лише з Ірпінської територіальної громади з 2014 року загинуло 166 захисників, і ця цифра, на жаль, продовжує зростати. Алея в ДПУ — не перший меморіал громади. У місті також триває реконструкція міської Алеї Пам’яті Захисників України. Подібні простори пам’яті останніми місяцями з’являються і в Києві — наприклад, третю чергу Алеї Героїв відкрили на Оболоні.

У Дарниці також відкрили сквер Горянського з меморіалом «Омега Незламних» — ще одним простором пам’яті про захисників Києва.

Створено за матеріалами: kyiv.news

Гончаренко Олександр

Народився у 1981 році в Києві. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Працював у друкованих виданнях, де спеціалізувався на політичній аналітиці та суспільних темах. Має понад 15 років досвіду в медіа.
З 2025 року очолює редакцію lybid34.kiev.ua, розвиває сайт як сучасний майданчик для якісних новин столиці та Київської області. Прихильник прозорої журналістики, фактчекінгу та відкритості до читачів.