Зміст:
Передісторія
Михайло Проценко народився в Носівці й присвятив своє життя служінню Україні. Після строкової служби у 2014 році він підписав контракт і став на захист держави у складі Збройних сил України. Протягом шести років Михайло брав участь в операціях на Донбасі та захищав рідну землю від російської агресії, був учасником бойових дій.
Після повернення із війни Михайло обрав професію рятувальника. Він працював у 22-й державній пожежно-рятувальній частині селища Калита Бориспільського району. Колеги відзначали його як відповідального і професійного фахівця: у складних умовах воєнного стану він щодня ризикував життям заради порятунку інших.
Чому це відбувається
Робота рятувальників у часи війни супроводжується підвищеними ризиками. Після обстрілів підрозділи ДСНС щоденно працюють в умовах руйнувань: ліквідовують пожежі, усувають наслідки пошкоджених конструкцій і працюють у зоні нестабільних споруд. Особливо небезпечними є великі складські чи промислові об’єкти з комплексною архітектурою — тут високий ризик обвалів під час гасіння пожеж.
Вночі 7 лютого Росія здійснила масований ракетно‑дроновий удар по різних регіонах України, уражаючи критичну інфраструктуру та промислові майданчики. На Київщині, у місті Яготин, дрони влучили в логістичний центр, що спричинило масштабну пожежу. Рятувальники працювали в екстремально складних умовах, де будь‑якої миті могли статися руйнівні обвали. Саме раптове руйнування конструкцій і стало причиною загибелі Михайла Проценка.
Хто відповідає
За ліквідацію наслідків ворожих обстрілів відповідає Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Голова ДСНС Андрій Даник наголосив, що рятувальники щодня виконують надзвичайно складні завдання, часто без засобів захисту від вогню та уламків, ризикуючи власним життям заради порятунку інших. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко висловив глибоке співчуття родині загиблого та підкреслив, що це велика втрата для системи безпеки й для всієї держави.
Організацію прощання з героєм координують Головне управління ДСНС у Київській області разом із місцевою владою селища Калита та рідного міста Носівка.
Що роблять зараз
Рятувальники Київщини провели церемонію прощання з Михайлом Проценком. Побратими згадують його як щиру, надійну та сміливу людину — того, хто завжди підставить плече й допоможе у найскладніший момент. Для колег він був опорою, а для тих, кого рятував — надією на врятоване життя.
Попри біль від втрати, підрозділи ДСНС продовжують виконувати свою важливу роботу: ліквідовують наслідки ворожих атак, рятують людей і майно. Колективи наголошують, що кожне врятоване життя — це продовження справи тих, хто віддав своє життя на службі.
Командир відділення Сергій Хоботня, який постраждав під час інциденту, перебуває під наглядом медиків — лікарі докладають усіх зусиль до його лікування та відновлення.
Чому це важливо знати
Смерть рятувальника Михайла Проценка — болісне нагадування про високу ціну, яку платять захисники цивільного населення за безпеку і свободу. Рятувальники не озброєні для бойових дій, проте їхня місія не менш ризикована: вони першими приходять на допомогу після обстрілів, виймають людей з‑під завалів, гасять пожежі й рятують життя, ризикуючи власним.
Світла пам’ять про Михайла залишиться в серцях його колег та тих, кому він допоміг. Він пройшов дві служби — як боєць у ЗСУ і як рятувальник у тилу — і скрізь проявляв честь, відданість і мужність.
Для дружини та двох маленьких синів ця втрата є невимовною трагедією. Водночас приклад Михайла Проценка слугуватиме нагадуванням про силу самопожертви й служіння іншим, яке житиме в пам’яті тих, хто його знав.
Створено за матеріалами: kyiv.news