Зміст:
Загинув у бою на Запорізькому напрямку
Микола Карпюк загинув у бою на Запорізькому напрямку разом із двома військовими зі своєї групи. Про це розповіла журналістка Наталія Чангулі, яка знала його багато років. Незважаючи на вік, пережиті війни, ув’язнення та полон у Росії, він прагнув повернутися на фронт.
«Жив як вікінг і загинув як вікінг», — сказала Чангулі.
20 вересня про загибель Карпюка повідомили політик Артур Палатний, громадський діяч Юрій Гончаренко та колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун. Деталі обставин загибелі наразі не розголошують.
Однокласник чекав його в рідному селі
В останню путь Карпюка проводжав його однокласник Анатолій із Великого Житина на Рівненщині. Востаннє вони спілкувалися телефоном у липні. Тоді Карпюк планував приїхати додому, щоб разом упорядкувати могилу свого діда, але не встиг здійснити намір.
Колишні політв’язні ініціювали петицію
Провести Карпюка в останню путь прийшов і колишній політв’язень Кремля, журналіст Роман Сущенко. Вони познайомилися 2019 року під час спільного повернення з російського ув’язнення в Україну.
Після звільнення Сущенко та інші політв’язні підтримували зв’язок із Карпюком. Нині вони ініціювали петицію для посмертного присвоєння йому звання Героя України. Документ оприлюднили на сайті президента. Раніше посмертно це звання отримав Андрій Парубій.
Від заводу «Газотрон» до російської в’язниці
Микола Карпюк народився 21 травня 1964 року у Великому Житині на Рівненщині. Після закінчення школи працював токарем на рівненському заводі «Газотрон». У 1982–1984 роках служив в армії, а згодом працював на льонокомбінаті, заводі тракторних запчастин, а також журналістом газети «Наша справа».
Він очолював рівненський осередок Української національної асамблеї та був одним із керівників УНА-УНСО. У 1998 та 2002 роках балотувався до Верховної Ради від цієї організації.
За участь в акції «Україна без Кучми» у 2000–2001 роках Карпюк отримав 4,5 роки ув’язнення. У 2015 році Європейський суд з прав людини присудив йому компенсацію у три тисячі євро через порушення його прав під час розгляду справи.
У березні 2014 року Карпюка затримали під час в’їзду до Росії. У 2016 році російський суд засудив його до 22,5 року ув’язнення за звинуваченнями, пов’язаними з першою чеченською війною. Він заперечував свою участь у бойових діях у Чечні. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Карпюка та Станіслава Клиха політичними в’язнями.
У вересні 2019 року Карпюк повернувся в Україну в межах обміну утримуваними особами. Після початку повномасштабної війни він долучився до Сил оборони України.
Створено за матеріалами: kyiv.news
