Зміст:
Сергій Лифар — київянин, який став однією з провідних постатей європейського балету, але його репутація заплямована звинуваченнями в колаборації під час нацистської окупації Парижа.
Сергій Лифар: від київського юнака до суперечливої зірки Парижа
У 17 років Лифар виїхав з України після встановлення більшовицької влади. Він опинився в Європі та швидко здобув славу танцівника. У 1929 році його призначили керівником балетної трупи Паризької опери. Протягом майже трьох десятиліть він формував репертуар і творив у дусі французького неокласичного балету.
За життя Лифар поставив понад 280 балетів. Попри це в сучасних репертуарах світу збереглося лише кілька його робіт. Його мистецький внесок залишається важливим, але неповністю усвідомленим.
Джерела й експерти, яких залучили до фільму
Роботу над стрічкою базували на широкому архівному матеріалі. Автори використали документи французької префектури, матеріали СБУ, фонди Національного архіву Франції та Муніципального архіву Лозанни. Також у роботі задіяли неопубліковані мемуари Лифаря та його листи з архівів Музею історії Києва і Національного музею історії України.
Свої оцінки та дослідження у фільмі дають міжнародні експерти. Серед них — історикиня танцю Флоранс Пудру, історик Олів’є Вівйорка, професор танцю Марк Франко, прима Паризької опери Аньєс Летестю і завідувачка Музею Сержа Лифаря Наталя Білоус.
Авторка проєкту Анна Лодигіна розповідає, що шукала відповіді останні чотири роки. Вона ставила в центр питання походження митця, його мемуари та політичні вибори.
Чому про це варто знати
Фільм підкреслює: спадщину Лифаря потрібно повернути в український культурний контекст. Він народився в Києві, і саме тут збереглися частини його неопублікованих архівів. Розгляд цієї спадщини допоможе краще зрозуміти складні моральні й професійні вибори митців в умовах війни й окупації.
Створено за матеріалами: kyiv.news
