Впровадження плану стійкості столиці наразі відбувається вкрай повільно. Наведені показники підготовки Києва до наступного опалювального сезону викликають серйозне занепокоєння як у експертного середовища, так і серед депутатів, — наголосив Андрій Вітренко.
Реальні показники готовності столиці:
- 30% — частка зарезервованої електроенергії, готової до використання в зимовий період;
- 40% — рівень резервування теплової енергії;
- ~20% — відсоток освоєних коштів з міського бюджету, передбачених на реалізацію плану стійкості.
Обсяг незавершених робіт залишається критичним. У ситуації, коли агресор постійно змінює тактику, скорочує інтервали між обстрілами і завдає ударів по критичній інфраструктурі в будь-який час доби, низькі темпи підготовки безпосередньо загрожують життєзабезпеченню міста.
Офіційні звіти КМДА та висновки депутатів підтверджують: резервних джерел живлення та модульних котелень у столиці катастрофічно не вистачає.
Ключова причина низьких показників — застарілі управлінські підходи міської влади. КМДА продовжує концентрувати основні ресурси на захисті великої централізованої системи, замість переходу до більш гнучких рішень.
Досвід інших українських міст, зокрема Харкова та Запоріжжя, демонструє: в умовах регулярних атак найбільш ефективною є розподілена когенерація. Натомість у Києві кількість встановлених модульних котелень та когенераційних установок досі значно відстає від реальної потреби.
Аргументи посадовців про «неможливість швидкого забезпечення» не можуть бути виправданням — це сигнал до негайного перегляду пріоритетів і доцільного використання наявного бюджетного ресурсу. Зима не чекатиме.
Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру України фахівці енергосектору зосереджені на відновленні генерації та підготовці до наступного опалювального сезону. Одне з головних завдань — вернуть в енергосистему якомога більше мегаватів до початку холодів.
Фото: Андрій Вітренко
Створено за матеріалами: kyivschina24.com