Яготин у полоні сміття: чому проблема з відходами не зникає роками

Задушливий сморід сміття серед серпневої спеки та цілі барикади з побутових відходів, що фізично перекривають проїзд, — така сувора картина Яготина наприкінці літа 2026 року.

Один із місцевих полігонів давно вийшов за рамки звичайного міського звалища і перетворився на неконтрольований осередок масштабного накопичення сміття.

На фоні цього хаосу фінансові звіти профільного комунального підприємства виглядають майже насмішкою. Керівниця установи, яка відповідає за ліквідацію завалів, отримує доходи на рівні топменеджерів великих компаній.

Тим часом її підлеглі публічно скаржаться, що не мають власної техніки для розчищення захаращеного звалища.

Чому попри роки голосних обіцянок влади, замовлені проєктні документації та постійне обурення мешканців громада досі не має нормального функціонуючого полігону для утилізації відходів — з’ясовувала рубрика «Політика без фільтрів».

Сміття захоплює місто

Серпень 2026 року знову став точкою кипіння для яготинців.

8 серпня соціальні мережі буквально розірвали фотографії території міського сміттєзвалища. На знімках чітко видно: місцеве сховище відходів вже “висипається” за межі огорожі прямо на проїжджу частину.

Публікації містян супроводжувалися відчайдушними закликами до влади нарешті звернути увагу на цей колапс.

Коментарі під постами вкотре оголили масштаб сміттєвої кризи в Яготині, яка не вирішується роками: люди говорили про відсутність техніки для трамбування відходів, проблеми з договорами на вивезення сміття та гостру необхідність нового полігону. Окремо лунали нарікання, що нинішнє звалище давно перетворилося на стихійне лихо.

«Міське звалище і проблема зі сміттям були головною передвиборчою обіцянкою діючої влади з 2010 р. От тільки з вирішенням якось не склалося. Бо для цього треба щось реально робити і організовувати процес від початку і до кінця», – пишуть у коментарях.

Ці слова мають цілком офіційне підтвердження.

Ще у грудні 2023 року Державна екологічна інспекція Столичного округу офіційно зафіксувала у Яготині несанкціоноване звалище площею 11,3 гектара. Середня висота “сміттєвих гір” там перевищувала два метри.

Тоді екоінспектори визнали цей об’єкт найбільшим несанкціонованим сміттєзвалищем усієї Київщини, розташованим безпосередньо на землях комунальної власності.

Пів століття бездіяльності та порожніх обіцянок

За інформацією «Суспільного», проблема зі сміттям існує в Яготині ще з 1971 року. За понад п’ятдесят років територія деградації місцевого сміттєзвалища розрослася до масштабів середнього мікрорайону — до 11 гектарів. У 2024 році місцева влада разом із Київською обласною радою публічно обговорювали грандіозні плани будівництва нового полігону та сучасного сміттєпереробного комплексу. Тоді чиновники наголошували на терміновому пошуку фінансування хоча б на розробку проєктно-кошторисної документації.

У результаті в жовтні 2025 року комунальне підприємство «Комунальник» все ж замовило проєктну документацію для нового полігону за межами населеного пункту села Райківщина Яготинської МТГ за 4,8 мільйона гривень.

На папері мав з’явитися потужний комплекс: проєкт передбачає під’їзну дорогу, ділянки для складування відходів (з розрахунку 270-300 тисяч кубометрів на рік), сортувальну лінію, адміністративний корпус, КПП, склад пально-мастильних матеріалів, а також пожежне депо на дві машини. Йшлося і про систему захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу, збирання фільтрату.

Проте час розкрив справжню ціну цим заявам: у серпні 2026 року замість інноваційного заводу містяни бачать все ті ж гори відходів і чують нові виправдання комунальників.

Ситуація зі звалищем в Яготині у 2026 році лише підтверджує: це не раптовий форс-мажор і не наслідок непередбачуваних обставин, а результат системної, багаторічної безвідповідальності. Керівники змінювалися, плани презентувалися голосно, але гори сміття в громаді продовжують рости.

Мільйони на рахунках та відсутність «потужної техніки»

Після широкого резонансу у Facebook керівництво КП Яготинської міської ради «Комунальник» 9 серпня нарешті видало офіційне пояснення.

Підприємство визнало незадовільний стан території. Проте їхнє виправдання дивує: за словами комунальників, розчистити завали швидко не вдалося через брак власної потужної техніки, тому підприємство мусить шукати машини в оренду на стороні.

Така заява виглядає доволі абсурдно на фоні фінансових показників підприємства. КП «Комунальник» є стовідсотковою власністю Яготинської міської ради зі статутним капіталом у 20,56 мільйона гривень.

Головний профіль цієї структури — саме збирання відходів.

Відкриті реєстри демонструють колосальний фінансовий обіг цієї установи.

За підсумками 2025 року «Комунальник» отримав понад 61,7 мільйона гривень доходу. Вартість активів підприємства на кінець минулого року сягала 44,65 мільйона гривень, а в штаті працювало 120 осіб. Чистий прибуток при цьому склав 537,8 тисячі гривень.

Маючи такі ресурси та мільйонні грошові потоки, підприємство роками не може придбати власну техніку для базових потреб, розповідаючи громаді про необхідність оренди тракторів.

Мільйонна зарплата

Найбільший дисонанс у цій історії викликає декларація директорки підприємства.

Любов Карпенко, яка очолює КП з 22 квітня 2024 року, задекларувала за 2025 рік понад 1,015 мільйона гривень заробітної плати від «Комунальника». Нескладні підрахунки показують: щомісячний дохід керівниці становить майже 84,5 тисячі гривень. За актуальним курсом це майже дві тисячі доларів щомісяця.

Висока зарплата менеджменту комунальної сфери має сенс лише за умови бездоганної роботи підприємства. Але для громади Яготина критерієм ефективності є не красиві звіти, а чисті вулиці.

Виходить парадокс: платники податків забезпечують директорці європейський рівень доходів, а натомість отримують умови життя на рівні найбідніших країн світу — зі сміттям, що перекриває дороги.

Бюджет «проїдання» замість розвитку?

Аналіз витрат підприємства у 2026 році розкриває ще глибшу фінансову проблему.

За даними «Опендатабот», станом на 25 серпня 2026 року КП «Комунальник» уже використало понад 31,4 млн грн.

З цієї суми 17,7 млн грн, або 56,3%, пішло на заробітну плату та компенсації. Ще 6,5 млн грн становили поточні трансферти, а 5,4 млн грн — капітальні трансферти, які могли б піти на оновлення технічної бази підприємства.

Такий розподіл коштів свідчить: підприємство працює переважно на забезпечення власних потреб та зарплат, зокрема свого керівництва, ігноруючи критичну необхідність модернізації.

Містяни в коментарях під дописом «Комунальника» цілком справедливо пропонують чиновникам «скинутися» із захмарних зарплат і премій та придбати техніку для розчищення звалища.

Люди бачать не бухгалтерські баланси, а реальну деградацію інфраструктури.

Паралельна реальність міської ради

Яготинська міська рада теж коротко та досить неоднозначно відреагувала на кризу.

10 серпня чиновники провели нараду: відзвітували про благоустрій, підготовку до зими та прибирання дерев.

Ситуацію зі звалищем згадали побіжно, наголосивши, що там зафіксовано факт нібито незаконного складування відходів самими громадянами.

Влада переклала левову частку відповідальності на людей, закликавши їх не смітити, бо вітер розносить відходи на дороги.

«Зафіксовано факт незаконного складування значного обсягу побутових відходів на прилеглій до сміттєзвалища території. Наразі комунальні служби проводять роботи з прибирання та приведення території до належного санітарного стану. Водночас міська рада звертається до мешканців із проханням дотримуватися правил поводження з побутовими відходами та не залишати сміття за межами визначених місць», – йдеться у повідомленні.

Безумовно, культура поводження з відходами серед населення має бути високою. Але покладати провину на людей, коли система не здатна забезпечити базові умови утилізації, виглядає як маніпуляція.

У підсумку маємо ідеальну картинку успіху: потужне підприємство з мільйонним обігом, солідний статутний капітал, керівництво, чия праця офіційно оцінюється у понад мільйон гривень на рік. У кабінетах кипить робота, зводяться красиві баланси, а чиновники вже не перший рік розповідають про грандіозні перспективи нового сміттєпереробного заводу в Яготині.

Але варто лише під’їхати до місцевих полігонів, як уся ця паперова ілюзія миттєво розсипається.

Гігантська фінансова машина з тріском буксує у звичайних побутових відходах. Комунальне підприємство з колосальними бюджетами відкрито визнає власну безпорадність і йде просити потужну техніку в оренду, бо своєї у них просто немає. Відходи “вивалюються” через ворота, блокують під’їзні шляхи та псують нормальне життя.

У сухому залишку яготинці власним коштом фінансують цей дорогий театр абсурду: громада щомісяця щедро оплачує європейські зарплати керівництва та утримання цілої управлінської структури. А натомість отримує відсутність “потужної техніки” та відписки влади про “погану поведінку” самих мешканців.

І поки зберігається ця разюча прірва між “багатими звітами” чиновників та переповненими сміттєзвалищами — Яготин не стане чистішим.

Створено за матеріалами: kyivschina24.com

Гончаренко Олександр

Народився у 1981 році в Києві. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Працював у друкованих виданнях, де спеціалізувався на політичній аналітиці та суспільних темах. Має понад 15 років досвіду в медіа.
З 2025 року очолює редакцію lybid34.kiev.ua, розвиває сайт як сучасний майданчик для якісних новин столиці та Київської області. Прихильник прозорої журналістики, фактчекінгу та відкритості до читачів.