Російські окупанти запровадили нові реактивні безпілотники, які відзначаються високою швидкістю і маневреністю. Це кардинально змінило частоту та інтенсивність повітряних тривог у Києві. Тривалі запускки одиночних БпЛА підривають робочий день, завдають щоденних збитків на сотні мільйонів гривень і спричиняють транспортний колапс між берегами Дніпра.
Інтенсивність повітряних тривог у столиці значно зросла з серпня 2026 року. Перші поодинокі випробування цих реактивних безпілотників фіксували ще взимку 2024 року, проте ворог постійно вдосконалював їхню конструкцію. Вже встановили нові двигуни зі змінюваним вектором тяги. Оновлені моделі «Герань-4» і «Герань-5» за технічними параметрами наближаються до дешевих крилатих ракет:
- Швидкість – до 600 км/год, що значно перевищує темп звичних «Шахедів»;
- Висота польоту близько 4 000 метрів, що робить їх недосяжними для мобільних груп із кулеметами і вимагає залучення авіації та ПЗРК;
- Траєкторія польоту складна, з численними петлями і маневрами над містом, що ускладнює прогнозування кінцевої цілі.
Росія свідомо застосовує поодинокі запуски безпілотників як доступний метод для дезорганізації життєдіяльності багатомільйонного міста. Їх тактика – запускати дрони з інтервалами: щойно спадає тривога, заходить наступний апарат, і сигнал включається знову. Після кожного скасування небезпеки бізнесу і транспорту потрібно час для відновлення роботи, тому місто не встигає повернутися до звичного ритму.
Вечірні години пік з 17:00 до 19:00 виявилися найбільш насиченими по кількості запусків – в той час, коли тисячі киян повертаються додому. Зупинка громадського транспорту та обмеження руху мостами через Дніпро викликають масштабні затори.
Поділ тривоги за рівнями жовтий і червоний не розв’язав повністю проблему безпеки. Так, 23 вересня, попри оголошення жовтого рівня небезпеки, у Києві сталися влучання безпілотників. Внаслідок цього постраждали 43 людини, двоє загинули.
Серія атак тривала вночі й наступного дня, 24 вересня, коли сигнали тривог вимикали лише на короткі проміжки.
Раніше повідомляли, що під час масованого ракетного удару по Броварах капітальне підземне сховище головного розподільчого центру компанії Rozetka врятувало життя 92 людей. Усі працівники, які відразу перейшли до укриття, уникнули травм та отруєння продуктами горіння.
Фото: ілюстративне
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
