Зміст:
Що ви побачите на сторінці
Сервіс розділений на п’ять основних блоків. У верхній частині — розділ «Що хвилює киян у Telegram»: карта тем, де кола різного діаметру відображають порядок денний каналів за останню добу, а розмір кола корелює з охопленням теми. Під кожною темою вказано кількість інфоприводів і відгуки в Threads — індикатор того, наскільки тема зачепила реальних людей, а не тільки канали.
Далі йдуть картки наративів. Наратив — це не просто тема, а певне трактування події. Та сама новина в різних каналах може подаватися по‑різному: «влада не підготувалась», «служби діяли героїчно», «нічого не зміниться». Система показує, які версії конфліктують усередині кожної теми, яку частку обговорення займає кожна з них і які класи джерел їх просувають: офіційні канали, медіа, розслідувачі, лідери думок або анонімні пабліки.
У кожній картці видно «пульс» — графік динаміки теми за сім днів, який змінює колір залежно від «емоційного тиску»: зелений означає спокійне висвітлення, червоний вказує, що емоції випереджають появу нових фактів. Блок «Народилось сьогодні» фіксує трактування, що з’явилися протягом останньої доби, і показує, який клас джерел їх запустив першим.
Канали проти вулиці: два різні Києви
Окремий блок «Про що говорить Threads» формує зворотний рейтинг: він не показує, що подають канали, а відображає теми, які обговорюють самі кияни — система чотири рази на день опитує Threads за двома десятками «народних» слів, від «тривоги» й «метро» до «оренди» та «черги», і групує повідомлення в теми.
Перші дні роботи дали несподівані висновки. Порядок денний Telegram‑каналів був заповнений повідомленнями про обстріли, кадрові рішення та протести. Водночас топ розмов самих киян виглядав інакше: після нічної атаки люди шукали роботу, турбувалися через зростання орендної плати, стояли в чергах до лікарів і ЦНАПів, жартували про побут у місті. Перетин двох списків — лише одна з п’яти тем. Канали говорять про війну і владу; кияни між собою — про повсякденне життя.
Далі система виявила й зворотний ефект: існують теми, які вулиця активно обговорює, а канали майже ігнорують. Наприклад, питання ТЦК стабільно тримається у топі розмов у Threads — тоді як у понад 60 каналах моніторингу за дві доби знайшлося лише кілька згадок цієї теми, і жодна з них не стала помітним інфоприводом. Тепер такі «сліпі плями» порядку денного видно щодня.
Поруч із кожною темою вулиці є посилання «дискусія»: два переходи до найгарячіших публічних обговорень у Threads, щоб можна було прочитати розмову безпосередньо.
Хто повідомляє першим: несподівана відповідь
Ще один блок — постійне дослідження на базі власного моніторингу: хто швидше повідомляє про події в Києві — офіційні джерела чи пабліки й медіа. Поширена думка стверджує, що анонімні пабліки завжди випереджають. Перший аналіз на 577 подіях показав інше: у кримінальних новинах і рішеннях влади першоджерелом майже завжди виявляються офіційні канали — вони випереджають пабліки на 25–40 хвилин, адже часто самі є джерелом інформації.
Лише в одній категорії картина інша — комунальні аварії. Про прорвану трубу чи зникле світло кияни та міські пабліки пишуть у середньому на 27 хвилин раніше, ніж це підтверджують офіційні повідомлення. Ця цифра перераховується при кожному оновленні сервісу у вікні останніх 30 днів — тож можна відстежувати, чи змінюється тенденція.
Навіщо це читачеві
Ми всі живемо в Telegram‑стрічці, але рідко маємо змогу побачити її збоку. «Пульс наративів» дає можливість подивитися на розмови про Київ з висоти: помітити, коли тему розкручує емоційна хвиля без нових фактів, побачити, як одна й та сама інформація звучить у різних класах джерел, порівняти порядок денний каналів із реальними розмовами киян — і вловити момент народження нового трактування до того, як воно стане загальноприйнятим.
Це практичний інструмент медіаграмотності: не теоретична лекція про розпізнавання маніпуляцій, а щоденна жива картина того, як маніпуляції виглядають на практиці — і як поруч з ними виглядає чесне висвітлення подій.
Що сервіс свідомо не робить
«Пульс наративів» не виділяє окремих каналів і не дає суджень типу «хто бреше». Публічно ми показуємо лише класи джерел — офіційні, медіа, розслідувачі, лідери думок та анонімні пабліки. Повний перелік каналів, на яких базується сервіс, опублікований внизу сторінки — понад 60 відкритих Telegram‑джерел: від КМДА і ДСНС до розслідувачів та районних пабліків. У блоці Threads ми не цитуємо окремих користувачів — тільки узагальнені теми розмов. Методологія відкрита, без персональних звинувачень.
Трактування виділяє алгоритм на основі текстів постів. Це відображення публічної дискусії, а не вердикт щодо правдивості тверджень; «емоційний тиск» — це розрахункова метрика, а не вирок. Сервіс запущено нещодавно, тому перші тижні дані ще накопичуються: семиденні графіки набирають повноти з кожним днем.
Що далі
Сервіс розвивається: система вже вчиться аналізувати не лише самі пости, а й обговорення під ними — щоб згодом з’явився щоденний «барометр настроїв киян»: загальний тон дня, рівень тривожності та розрив між тим, як тему подають, і тим, як її сприймають люди. Про цей інструмент повідомимо окремо, коли накопичиться достатньо даних.
Як користуватися
Перейдіть на сторінку сервісу /naratyvy/ — вона оновлюється чотири рази на день: о 08:00, 13:00, 18:00 та 21:00; час останнього оновлення видно вгорі. Клік по колу теми відкриває її детальний розбір. «Пульс наративів» доповнює карту подій Києва, яка показує, що сталося в місті за добу — тепер поруч можна побачити й те, як про це говорять. Найактуальніші теми обох стрічок відображаються в пульс‑рядку на головній сторінці — клік по ньому веде до повної картини. Усі сервіси зібрані на сторінці /servisy/.
Створено за матеріалами: kyiv.news