Зміст:
RE:СХЕМА
13 мільйонів без конкуренції, підрядник фактично без власних ресурсів, технагляд із кримінальною історією — і ще понад 4 мільйони на «додаткові роботи». Саме так у Переяславі ремонтують їдальню ліцею імені Володимира Мономаха.
Менш ніж за рік проєкт уже довелося коригувати. Бюджет ремонту зріс до приблизно 17,5 мільйона гривень. У кошторисі виявили позиції з імовірним завищенням у кілька разів. Хто і як робить із шкільної їдальні дедалі дорожчий об’єкт — розповідаємо далі.
Технагляд із кримінальним шлейфом: хто контролює ремонт на мільйони
Перший крок до капітального ремонту їдальні Переяславського ліцею імені Володимира Мономаха зробили 26 березня 2025 року. Того дня оголосили закупівлю, прийняли пропозиції і визначили виконавця проєктно-кошторисної документації. Без конкуренції замовлення на майже 200 тисяч гривень дісталося переяславському ТОВ «Абсолют проект буд».
Підготовка документації зайняла майже пів року. Уже 10 вересня, з початком нового навчального року, оголосили тендер на самі будівельні роботи. Бюджет — 13 285 242 гривні. Конкуренції не було: 29 вересня підряд забрало ТОВ «БК ЕЛІТБУД КОМПАНІ».
Повернемося до підрядника трохи згодом. Наразі важливо з’ясувати, хто мав наглядати за витрачанням цих мільйонів.
13 жовтня замовник призначив фахівця з технічного нагляду. І знову — без конкурсу і фактично за один день. За 112 191 гривню контроль за виконанням робіт віддали ФОП Григорчуку Сергію Олександровичу.
І тут історія набирає нових обертів. Сергій Григорчук фігурує у судовій справі, пов’язаній із кримінальним провадженням щодо привласнення або розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем.
Отже маємо промовисту картину: ремонт понад 13 мільйонів без конкуренції, а технічний нагляд доручили фахівцю з кримінальним шлейфом. І це, як згодом виявиться, не єдине питання до цього підряду.
Без техніки, зі «штатом» за десять днів до перемоги: хто забрав 13 мільйонів
Про переможця тендера на капремонт їдальні відомо небагато. ТОВ «БК ЕЛІТ БУД» на момент закупівлі існувало трохи більше пів року. До того компанія встигла виконати лише два невеликі замовлення: дитячий майданчик у Зазим’ї та ремонт покрівлі у Броварах.
На момент розслідування компанія мала вже 11 виграних тендерів на суму близько 38 мільйонів гривень. Непоганий показник для такої молодої фірми.
Тепер — про кадрові й технічні ресурси. У довідці про працівників ТОВ «БК ЕЛІТ БУД» зазначено 12 робітничих спеціалістів. На перший погляд, команда виглядає пристойно. Але жоден із них не числиться у штаті. Усі працюють за цивільно-правовими договорами.
Ще цікавіше: усі 12 договорів уклали одного дня — 19 вересня 2025 року. За десять днів до остаточної перемоги компанії у тендері.
Із технікою ситуація ще промовистіша. У довідці про обладнання фігурує лише один пункт — пересувний компресор. Він узятий в оренду, а не у власності. Отже підряд отримує підряд на понад 13 мільйонів гривень, маючи 12 залучених за цивільними договорами працівників і один орендований компресор.
Та саме такі мінімальні вимоги до техбази замовник заклав у тендер. Тому виникає просте питання: чи справді для ремонту на 13 мільйонів вистачить одного компресора, чи вимоги просто не мали створювати перепон для конкретного учасника?
Є ще один нюанс. У відкритих джерелах одним із власників ТОВ «БК ЕЛІТ БУД» зазначений Микола Слєсарєв. У нього є досвід роботи в державних органах, зокрема у підрозділах захисту економіки, митниці, Держпродспоживслужбі та Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції. Також він був позаштатним помічником-консультантом народного депутата Миколи Галушка. Керувати компанією довірили дружині власника.
«Золоті» лампи, трапи й клапани: що заховали у кошторисі
Ідеться не про чарівні лампи, а про звичайні LED-лампи, які мали би встановити під час ремонту їдальні.
Зазвичай у будівельних кошторисах найбільші розбіжності шукають у матеріалах. Цього разу ми придивилися до дрібнішого обладнання. І там також знайшли помітні розбіжності.
Почнемо з LED-ламп. У кошторисі вказали конкретну модель і детальні характеристики. У роздрібній торгівлі така лампа коштує близько 828 гривень за штуку. У кошторисі підрядника її оцінили в 2 094 гривні з ПДВ. Отже документна ціна виявилася приблизно в 2,5 раза вищою.
Далі — вертикальний зливний трап діаметром 50 мм. Без конкретної моделі чи додаткових характеристик. В роздрібному продажі аналогічний виріб коштує близько 589 гривень. У кошторисі його заклали за 2 048 гривень з ПДВ. Різниця майже у 3,5 раза.
І нарешті — повітряний клапан 700×400. Знову без уточнення виробника чи моделі. Підрядник заклав у кошторис 18 943 гривні за штуку з ПДВ. У роздрібній мережі аналогічні вироби знаходяться приблизно за 4 541 гривню. Це відчутна різниця — понад чотири рази.
На фоні всього цього потенційні завищення у кошторисі могли б виглядати звично. Але одне «але» все змінює: цей же кошторис невдовзі вирішили ще й збільшити.
Ще 4,3 мільйона зверху: звідки взялися «додаткові роботи»
«Додаткові роботи» на будівництві — річ не рідкісна. Особливо щодо старих об’єктів або багаторічних довгобудів. Тут ситуація інша: проєкт ремонту їдальні ще не досяг року, а його довелося коригувати.
24 березня 2026 року ТОВ «Абсолют проект буд» отримує нове замовлення на коригування документації, яку сама ж і розробляла. Тобто спочатку компанії заплатили за проєкт, а менш ніж за рік — ще раз за його виправлення. Сума за коригування відрізняється від оплати первісної розробки лише на 85 гривень.
Далі з’являються ще дві закупівлі на «додаткові роботи». 7 та 9 вересня ТОВ «БК ЕЛІТ БУД» може отримати додатково 2 340 654 і 1 950 470 гривень відповідно. У сумі — понад 4,29 мільйона гривень зверху.
Отже ремонт їдальні, який стартував із бюджету 13,28 мільйона гривень, може подорожчати приблизно до 17,5 мільйона.
І тут постає ключове питання: як у проєкті, складеному торік, раптом не врахували робіт більш ніж на 4 мільйони гривень?
Роль технічного нагляду стає ще цікавішою. Саме він мав стежити за відповідністю виконаних робіт проєкту та кошторису. Але вже під час реалізації з’явилася потреба одразу в двох пакетах «додаткових робіт».
Договори за цими закупівлями на час підготовки матеріалу ще не підписані. Тож у контролюючих органів є час уважно придивитися до ходу робіт і документів.
Залишилося багато питань: як готували проєктно-кошторисну документацію, якщо менш ніж за рік знадобилося ще понад 4 мільйони? Як компанія, практично без власної техніки та зі штатом, сформованим за десять днів до тендеру, отримала підряд на 13 мільйонів? І наскільки ефективним був технагляд, якщо під час ремонту виникла потреба у такому обсязі «додаткових» робіт?
На цьому фоні навіть позиції кошторису з можливими завищеннями у кілька разів перестають дивувати. Все це відбувається на тлі державних заяв про необхідність жорсткої економії бюджетних коштів. Виглядає так, ніби в Переяславі економити вирішили вибірково: ремонт їдальні ще не завершений, а його вартість уже готується піти на друге коло.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
