Зміст:
У Києві й далі реалізують проєкти зі створення підземних шкіл як частини мережі цивільного захисту, але їхня кількість та швидкість введення в експлуатацію поки що не відповідають реальним потребам міста. Попри сотні мільйонів гривень витрат, значна частина нових укриттів досі недоступна для місцевих жителів. Про це пише LB.ua.
Минуло вже понад чотири роки від початку повномасштабної війни, але столиці досі бракує достатньої кількості укриттів, здатних прийняти всіх мешканців. Головний спосіб збільшення фонду захисних споруд — адаптація наявних підвальних приміщень: після ремонту, облаштування вентиляції, аварійних виходів та встановлення необхідного обладнання звичайні підвали перейменовуються на найпростіші укриття.
Одночасно нові захисні споруди переважно будують у форматі підземних шкіл — споруд подвійного призначення, що мають захисні характеристики протирадіаційного укриття (ПРУ). Такі об’єкти зазвичай зводять на території закладів освіти — частіше на місці стадіонів або спортивних майданчиків.
Підземні школи фактично повторюють функціонал навчального закладу: усередині облаштовують класи, місця для відпочинку, санвузли, кухні, автономні системи вентиляції й електроживлення та інші необхідні інженерні рішення для тривалого перебування людей. Зазвичай місткість укриття відповідає кількості учнів або вихованців конкретного закладу.
Першими масштабно зводити такі об’єкти почали у прифронтових регіонах — зокрема в Харкові та Запоріжжі. Там підземні школи використовують не лише під час повітряних тривог, але й для повноцінного навчального процесу, оскільки постійні обстріли тривалий час не дозволяли дітям відвідувати звичайні школи.
Столиця та область також запустили програми зі спорудження ПРУ при закладах освіти. Це першочергово стосується шкіл та дитсадків, які раніше не мали власних укриттів, а конструкція їхніх будівель не давала змоги облаштувати захист у підвальних приміщеннях. Через це частина дитячих садків була змушена розподіляти вихованців між іншими закладами, а школи переходили на дистанційне навчання або використовували сторонні укриття.
Декілька років тому повідомляли, як це виглядало на практиці: під час повітряних тривог діти залишали свої заклади й ховалися на найближчих станціях метро, у закладах культури чи навіть у храмах. Іноді саме тоді в небі вже працювала протиповітряна оборона, збиваючи балістичні ракети.
На початку 2024 року влада офіційно розпочала програму з будівництва підземних споруд з властивостями протирадіаційних укриттів. Перші тендери на проєктування оголосили наприкінці 2023-го та на початку 2024-го. Очікувалося, що перші об’єкти здадуть в експлуатацію до кінця 2024 року — тим більше що в інших містах, як-от Харків або Українка, подібні споруди зводили за шість–вісім місяців.
Який результат має Київ
У липні 2026 року Департамент освіти і науки КМДА повідомив LB.ua, що за цей період у місті завершили будівництво дев’яти протирадіаційних укриттів: двох для дитячих садків і семи для шкіл. Загальна програма на 2024–2026 роки передбачає фінансування будівництва таких об’єктів у 44 навчальних закладах.
Для мегаполіса масштабу Києва така кількість поки що невелика — це приблизно одна з десяти шкіл. Проте кожне укриття розраховане на кілька сотень людей, а деякі можуть вміщати до тисячі осіб, тому їхнє введення в експлуатацію могло б суттєво посилити систему цивільного захисту міста.
Заплановано також, що поза уроками шкільні укриття зможуть використовувати і мешканці прилеглих районів. Це особливо важливо там, де сьогодні бракує місць у захисних спорудах міста.
Водночас варто враховувати, що відповідно до Закону «Про дошкільну освіту», який набув чинності у 2025 році, укриття дитячих садків можуть використовувати лише вихованці та персонал цих закладів.
Скільки коштують нові укриття
Будівництво підземних споруд вимагає значних бюджетних витрат. Дані з Prozorro показують, що за останні три роки вартість проєктів помітно зросла. Якщо раніше орієнтовна ціна одного ПРУ становила 40–80 млн грн, то тепер великі об’єкти коштують уже 200–300 млн грн.
Таке подорожчання пояснюють складністю робіт: фактично це зведення повноцінної будівлі під землею з усіма інженерними мережами, автономним електроживленням, системами вентиляції й опалення та повним облаштуванням навчального простору.
Найбільші столичні укриття спроєктовані на 800–1000 осіб, що також значно впливає на кінцеву вартість проєкту.
У червні мер міста відвідав одне з таких укриттів, збудоване при ліцеї в Шевченківському районі. Площа підземної споруди становить 1 300 кв. м, і одночасно вона може прийняти 636 людей. Всередині розташовані сучасні навчальні кабінети та зони відпочинку. Там міський голова провів робочу нараду з керівниками районів та освітянами.
Мер зазначив, що через відсутність власного укриття ліцей від початку повномасштабного вторгнення працював дистанційно, а після завершення будівництва ПРУ заклад зможе повернутися до очного навчання та збільшити набір учнів.
Проте важливо зауважити: на момент візиту укриття ще не було офіційно введено в експлуатацію.
Чому нові укриття залишаються недоступними
Хоча будівництво деяких нових протирадіаційних укриттів завершено, далеко не всі вони можуть почати повноцінно працювати. Головна проблема — затримки з введенням об’єктів в експлуатацію.
У відповіді управління освіти Шевченківського району LB.ua повідомили, що щодо укриття при ліцеї, яке відвідував мер, досі триває комплекс заходів, необхідних для офіційного введення в експлуатацію. У реєстрі Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) відсутня інформація про подання заявки на отримання сертифіката готовності цього об’єкта. Наразі районне управління освіти оформлює будівельний паспорт, однак уже отримало відмову.
За даними ДІАМ, схожі підводні камені трапляються не поодиноко: районні управління освіти зустрічаються з проблемами під час оформлення містобудівної документації для ПРУ. У низці випадків роботи починають ще до отримання всіх дозвільних документів, а дозволи оформлюють уже під час будівництва або після його завершення. Це призводить до затримок у завершенні документації та введенні об’єктів в експлуатацію.
За інформацією районних управлінь освіти, офіційно введені в експлуатацію лише три з дев’яти новозбудованих укриттів.
Загалом у місті завершили будівництво двох укриттів в Оболонському районі — для школи та дитсадка, двох — у Шевченківському районі, трьох — у Святошинському та ще двох у Дарницькому районі для дитячих садків. Однак сертифікати готовності наразі отримали лише школа в Оболонському районі та два дитячі садки в Дарницькому.
Фактично лише три новозбудовані протирадіаційні укриття в місті мають право офіційно використовуватися.
За Законом «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», експлуатація об’єктів без прийняття їх в експлуатацію тягне за собою штраф. Для споруд класу наслідків СС2, до яких відносять ПРУ, сума штрафу становить 370 прожиткових мінімумів — приблизно 1,2 млн грн.
Проте через заборону на планові перевірки ризик притягнення до відповідальності нині невеликий: перевірку можуть здійснити лише за зверненням правоохоронних органів або громадян. Водночас якщо на об’єкті, що експлуатується без введення в експлуатацію, станеться надзвичайна подія, наслідки для відповідальних осіб можуть бути значно серйознішими.
Відсутність сертифіката готовності має ще одну суттєву наслідок: такі укриття не включають до офіційної міської карти захисних споруд, отже мешканці району фактично не можуть ними скористатися під час тривоги. Хоча люди бачать ці об’єкти поруч із будинками й знають, що на їхнє будівництво витратили великі кошти, користуватися ними під час повітряної тривоги вони не можуть.
Оскільки закон дозволяє відкривати для населення лише укриття при школах, із трьох об’єктів, які вже офіційно ввели в експлуатацію, до міської карти захисних споруд потрапив лише один — початкова школа «Перша ластівка» в Оболонському районі.
Також повідомляли, що на Виноградарі під час повітряної тривоги у дитячому садку №399 доступ до укриття був частково обмежений: відвідувачі стверджували, що відкрита була тільки одна кімната, тоді як інші приміщення були зачинені.
Фото: Тимур Ткаченко, КМДА
Створено за матеріалами: kyivschina24.com