Зміст:
Основні положення законопроєкту про Національний пантеон
Проєкт закону визначає правовий статус пантеону та порядок його проєктування, створення й утримання. Концепцію майбутнього меморіалу обиратимуть на відкритому конкурсі, а видатні роботи реалізовуватимуть за державні кошти: будівництво, охорона та цілодобова почесна варта фінансуватимуться з держбюджету. Документ також встановлює процедуру вшанування — через почесні перепоховання, кенотафи (символічні надгробки) і Книгу пам’яті. До пантеону планують вносити осіб, які зробили винятковий внесок у здобуття незалежності, державотворення, становлення нації, розвиток війська, культури, науки, мови та релігії.
Кого вшановуватимуть і де здійснюватимуть перепоховання
За словами голови Українського інституту національної пам’яті Олександра Алфьорова, пантеон матиме дві складові: обмежену кількість реальних перепоховань і кенотафи — символічні місця вшанування. Якщо традиція шанування сформована навколо існуючих могил видатних українців, їхні поховання не будуть переміщати. Мова не йде про перенесення могил Тараса Шевченка, Лесі Українки чи Івана Франка; натомість йдеться насамперед про повернення до України постатей, які мають особливе значення для національної пам’яті.
Історія ідеї пантеону
Ініціативу створення пантеону президент анонсував наприкінці квітня 2026 року. Першим практичним кроком у цьому напрямі стало повернення в Україну та перепоховання решток діяча ОУН Андрія Мельника та його дружини Софії з Люксембургу. Ще в 2023 році петиція щодо облаштування пантеону на Аскольдовій могилі в Києві зібрала понад 25 тисяч підписів на порталі Офісу президента. Офіційне оголошення про законопроєкт відбулося 28 червня під час звернення в Києво-Печерській лаврі з нагоди Дня Конституції України.
Навіщо це важливо
Київ визначено як місце розташування загальнонаціонального меморіалу — поруч із вже запланованим Національним військовим меморіальним кладовищем у Гатному. Пантеон має на меті відновлення історичної справедливості та зміцнення суспільної єдності через спільну пам’ять. Конкретні критерії та порядок включення осіб до пантеону передбачені окремою процедурою, прописаною в проєкті закону.
Попередні матеріали
Раніше повідомляли, що в лютому 2026 року в Оболонському районі відкрили третю чергу Алеї Героїв — це частина формування культурних практик вшанування полеглих на різних рівнях, від локальних меморіалів до загальнодержавних ініціатив. Також висвітлювали заходи з нагоди 84-ї річниці трагедії Бабиного Яру — одного з ключових місць національної пам’яті в столиці.
Створено за матеріалами: kyiv.news