Пройшло майже три з половиною роки війни, а вулиці Києва все ще позбавлені модульних укриттів. Інші міста активно розвивають мережу невеликих захисних споруд, тоді як столиця стикається з відсутністю державних будівельних норм. Зміни обіцяє очільник КМВА Тимур Ткаченко, пропонуючи новий підхід до захисту мешканців. Проте відомо, що не всі підтримують цю ініціативу.
Тимур Ткаченко, голова Київської міської військової адміністрації, оголосив про своє бажання запровадити модульні укриття в столиці. Ідею винести це питання на Раду оборони Києва він поділився на своїй сторінці у Facebook. За його інформацією, за три роки великої війни в Києві не з’явилося жодного такого укриття, тоді як в інших містах, як-от Дніпро, Харків, Миколаїв, Одеса та Херсон, бетонні модулі активно використовують для захисту своїх громадян.
“Не було жодної гривні, жодного кроку на зустріч киянам. Натомість – мільйони на скляні зупинкові комплекси. Я вношу на розгляд Ради оборони Києва питання про облаштування модульних укриттів у столиці. І, відповідно, пропоную фінансування цього проєкту за рахунок громади,” – зазначив Ткаченко.
Дискусії навколо малих бетонних укриттів, встановлюваних в людних місцях в інших містах, тривають у Києві вже, як мінімум, два роки. Останнє, що кияни чули від міської влади з цього питання – це посилання на формальні обмеження. Під час літа 2023 року Віталій Кличко заявив, що причина полягає в відсутності державних будівельних норм. Можливо, з того часу нічого не змінилося, адже укриття на зупинках так і не з’явились.
“Не можна встановити сарайчик і назвати його укриттям – адже якщо люди загинуть, виникнуть питання – чому,” – казав Кличко в інтерв’ю виданню “Лівий берег” в липні 2023 року.
Сьогодні ініціатива КМВА щодо модульних укриттів викликала активну дискусію. Прихильники вважають це кроком у правильному напрямку, корисним і своєчасним рішенням, яке може забезпечити хоч якийсь захист на вулиці від уламків. Однак є і критики, які впевнені, що такі конструкції лише створюють ілюзію безпеки та не мають сенсу в містах, віддалених від фронту, вважаючи, що гроші краще витратити на повноцінні укриття.
Необхідність у укриттях стала особливо актуальною після масованих атак на Київ 17 та 23 червня. Мешканці почали масово звертатися до КМВА з закликами зупинити інформаційні кампанії та нарешті створити укриття в районах, де їх немає. Люди скаржаться на закриті підвали, відсутність вказівників і нерозв’язану проблему доступу до захисту.
Міська влада також намагається реагувати: 25 червня КМДА звернулася до балансоутримувачів та власників підземних паркінгів з проханням подати заявки на перевірку їх приміщень, щоб вони могли стати захисними спорудами. У Києві налічується 461 підземна стоянка, більшість з яких вже включені на мапу. Але місто не може вносити паркінги без згоди власників, тому багато з них залишаються в формальній недоступності.
Таким чином, в умовах політичних суперечок між КМДА і КМВА мешканці столиці залишаються в заручниках формальностей. Вулиці Києва, зупинки транспорту та райони без укриттів або паркінгів досі не забезпечені елементарним захистом. Навіть якщо Рада оборони підтримає пропозицію Ткаченка, реальні зміни не відбудуться в найближчий час, оскільки для великої кількості необхідних модульних споруд потрібно знайти фінансування.
Кияни звернулися до Ткаченка з питанням, де ховатися за відсутності укриттів
Нагадаємо, Інформатор повідомляв, що після чергових масованих повітряних атак 17 та 23 червня жителі столиці залишають відкриті звернення до очільника КМВА Тимура Ткаченка в соціальних мережах. Він ще на початку 2025 року обіцяв зробити укриття одним із своїх головних пріоритетів і критикував міську владу за повільні реакції. Але поки що замість нових сховищ кияни отримують лише інформаційні кампанії. Як зазначають самі жителі, цього недостатньо — адже в умовах війни важливі не гасла, а реальний захист, який точно відкриється під час тривоги.
Також ми повідомляли про те, що власники покинутих автомобілів, які планують евакуювати з доріг та внутрішньоквартальних проїздів, отримують попередження про вивезення. З цією метою під “двірники” таких автомобілів вкладаються папірці від районної адміністрації з контактними даними та поясненнями, що автомобіль буде евакуйовано, якщо власник його не перепаркує. Варто зазначити, що у поясненні роз’яснюється, які автомобілі вважаються “покинутими” — але далеко не всі автомобілі, чиї власники отримали попередження, відповідають цим критеріям.