Доба безперервних ударів: як РФ перетворює тактику атак на Київ за допомогою нових БпЛА

На початку 2026 року противник активізував повітряні удари по українській столиці, повідомляють Повітряні Сили України, КОВА та поліція.

Київ залишається ключовою метою окупантів. У перший місяць року російські війська наростили інтенсивність і тривалість атак, перейшовши до стадії, яку описують як «технологічне виснаження».

Якщо раніше противник орієнтувався передусім на масовані удари, то тепер його тактика стала більш гнучкою: операції відбуваються вдень і мають конкретну ціль — знищення критичних об’єктів інфраструктури.

“Оновлена тактика” росії — це відмова від розпорошених ударів по всій території на користь концентрованих операцій проти важливих вузлів. Зараз ми бачимо комбінування: сотні недорогих дронів виснажують систему ППО вдень, а новітні ракети, що виходять з виробництва, завдають ударів по критичних ділянках енергосистеми, — зазначив він, як повідомляє The Kyiv Independent.

Зміна часових інтервалів та тривалості атак

Денні атаки

Противник частіше обирає для ударів світлу пору доби, прагнучи перевантажити українську систему ППО. Денні атаки у січні проходили так:

• • 9 січня 2026 — масована комбінована атака (ракети та дрони), яка почалася вночі та продовжилася вранці. Удар був спрямований по об’єктах енергетики, зокрема по ТЕЦ-5, що спричинило масштабні проблеми з опаленням — близько 6000 будинків залишилися без тепла.
• • 20 січня 2026 — ще одна атака, наслідки якої ліквідовували протягом дня. Хоча основні удари припали на ніч, падіння уламків та вибухи фіксувалися в ранкові години й ускладнили логістику міста.
• • 24–28 січня 2026 — поодинокі випадки застосування балістичних ракет та дронів. Зокрема, 24 січня зафіксовано нетипове використання ракет Х-22, а 28 січня — нічно-ранкову атаку дронів, яка завершилася вже після сходу сонця.

«Розтягнутий» час

Тривалість повітряних тривог зросла до 10–12 годин на добу. Це призводить до виснаження мобільних вогневих груп, збоїв у логістичних мережах столиці, зупинок громадського транспорту, обмежень у роботі метро, аварійних відключень електроенергії тощо.

Оновлення арсеналу зброї

• Ракети «з коліс». Під час обстрілів у січні 2026 року зафіксовано застосування ракет Х-101, виготовлених у першому кварталі 2026 року. Це свідчить про те, що ворог запускає зброю відразу після її випуску, не накопичуючи великі запаси.
• Нетипове озброєння. Росія частіше залучає стратегічну авіацію з ракетами Х-22/Х-32 для прямих ударів по Києву та області.
• Використання «Цирконів». Захисники України зафіксували регулярні пуски гіперзвукових ракет 3М22 «Циркон», які застосовуються для ураження найбільш захищених цілей.

Технологічні інновації в БпЛА

• Starlink-модифікації. У повітряному просторі над Києвом виявили дрони з терміналами Starlink, що дозволяє ворогу коригувати маршрут «Шахеда» в режимі реального часу та отримувати відеопотік.
• Дрони-пастки. Значна частина ворожих апаратів, до 60%, — це фальшиві цілі («Гербери»), які позбавлені бойової частини, але змушують витрачати боєкомплект систем Patriot та інших ППО.
• Мінування «Шахедів». Нові модифікації дронів мають бойові частини, що не детонують одразу, або розкидають суббоєприпаси після збиття.

Зміна пріоритетів цілей

Енергетичний терор

У січні внаслідок повітряних ударів постраждало більше районних котелень та внутрішніх вузлів теплопостачання. Це ускладнило відновлення тепла в житлових будинках — наприклад, 24 січня частина міста залишилася без опалення за -13°C.

“Полювання” на ППО

У напрямку Києва виявлено велику кількість російських дронів-перехоплювачів, які намагаються знищувати українські розвідувальні дрони та виявляти позиції зенітно-ракетних комплексів.

Психологічний тиск

Паралельно з посиленими атаками триває інформаційна операція в соцмережах, що підсилює психологічний тиск на населення:

• Ефект «нескінченної тривоги». Збільшення частоти і тривалості повітряних тривог виснажує нервову систему мешканців Києва: постійна втома та очікування ударів знижують здатність адекватно оцінювати інформацію.
• Культ «непереможної зброї». Росія поширює меседжі про нібито неефективність санкцій і безмежні ресурси, що створює відчуття безвиході.
• Дискредитація ППО. В анонімних каналах поширюють твердження, що руйнування будинків нібито спричиняє робота ППО, а не попадання ракет і дронів, що підриває довіру до ЗСУ і посилює внутрішні конфлікти.
• Акустичний тиск. Низькі польоти дронів над густонаселеними районами підсилюють звуковий ефект, що збільшує страх і тривогу навіть у тих, хто знаходиться в безпеці.