Зміст:
Мистецтво, яке не можна знищити
Виставка присвячена творчості Єгора Толкунова — художника, який народився 18 липня 1943 року в селі Петрівка Генічеського району на Херсонщині. У 1969 році він завершив навчання в Республіканському художньому училищі в Кишиневі, згодом опановував майстерність у реставраційних майстернях імені І. Грабаря в Москві. Певний час працював художником-реставратором у Бердянському художньому музеї. З 1971 року доля пов’язала митця з Херсонськими художньо-виробничими майстернями, а вже у 1974-му він став членом Національної спілки художників України.
Творчість Толкунова вражає розмаїттям — тут і полотна у «суворому» стилі радянської епохи, і реалістичні образи, і сміливі конструктивні пошуки, і живописна абстракція. Центральне місце в його спадщині займають тематичні картини та портрети, у яких художник досліджував людину, її внутрішній світ, зв’язок минулого із сучасним і майбутнім. У пізніший період творчості манера письма Толкунова стала вільнішою, а кольорові поєднання — сміливішими та несподіванішими.
Викрадені полотна знайшли в окупованому Криму
У березні 2026 року фахівці Херсонського художнього музею розпізнали дві роботи митця на фотографії з Центрального музею Тавриди, що перебуває під окупацією. Йдеться про «Автопортрет» 1987 року та «Ливарний цех» 1980 року. Обидва полотна опинилися серед тисяч експонатів, які загарбники незаконно вивезли з Херсона.
У квітні 2026 року Генеральний прокурор України заявив про заочне повідомлення про підозру директору Центрального музею Тавриди, призначеному окупантами. Йому інкримінують крадіжку майже 11 тисяч експонатів Херсонського художнього музею — це вважають воєнним злочином, вчиненим групою осіб за попередньою змовою.
Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка постраждав не лише через вивезення колекції. 17 жовтня 2025 року артилерійський снаряд влучив у дах будівлі, пошкодивши фасад та покрівлю. Того самого дня обстріл знищив третину сусіднього Херсонського краєзнавчого музею. Процес ідентифікації вкрадених творів продовжується й досі: ще у лютому 2026 року в Музеї історії Києва демонстрували артпринти викраденої херсонської колекції — цей проєкт став результатом співпраці з Херсонським художнім музеєм та мистецькою платформою Vivid Fusion.
Пам’ять, яку не вкрасти
Заступник голови КМДА, депутат Київради (фракція УДАР) Валентин Мондриївський поділився думкою про значення виставки: «Ця виставка цінна тим, що допомагає зберігати пам’ять, яку росія намагається стерти разом із музейними колекціями, — пам’ять про Херсон і його людей, про українську культуру, яку неможливо вкрасти чи знищити. Кожне збережене ім’я митця, кожна робота, яку ми продовжуємо бачити та досліджувати, — це наш спосіб не дозволити окупантам переписати нашу історію».
Виставку «Херсон, який неможливо вкрасти» розмістили в Музеї книги і друкарства України за адресою: вулиця Івана Мазепи, 21, корпус 9. Експозиція працює щодня, окрім понеділка та вівторка, з 10:00 до 17:00.
Ця виставка — не перша спроба столиці зберегти пам’ять про втрачену культурну спадщину. Цього літа у Софії Київській також демонстрували реліквії козацької доби, повернуті з-за кордону.
Створено за матеріалами: kyiv.news
