Київщина під тиском: до 3,5 черги відключень і запроваджуються аварійні графіки

Енергетична система Київської області продовжує працювати під значним навантаженням після масштабних ворожих ударів по критичній інфраструктурі. Станом на зараз у регіоні введено 3,5 черги планових відключень, а в окремих громадах діють аварійні графіки. Про це повідомив начальник КОВА Микола Калашник.

Разом із заступником керівника Офісу Президента Віктором Микитою керівництво області відвідало одну з підстанцій, яка нещодавно зазнала серйозних пошкоджень внаслідок атаки. Росія цілеспрямовано вражає енергетичні об’єкти, намагаючись залишити людей без світла й тепла в найскладніший зимовий період.

Чому вводять відключення

За поясненням обласної влади, ситуація в енергосистемі постійно змінюється. Планові відключення застосовують як вимушений захід, який покликаний:

• зберегти стабільність роботи мереж;

• уникнути масштабних аварій, що можуть спричинити ще більші проблеми;

• надати можливість ремонтним бригадам виконувати відновлювальні роботи без загрози для загальної системи.

Бригади працюють цілодобово

До ліквідації наслідків атак залучені енергетики, місцеві громади та аварійно-рятувальні служби. Ремонтні бригади працюють цілодобово, мають необхідну техніку та матеріали, щоб якомога швидше відновити електропостачання у домівках мешканців області.

Під час відновлювальних робіт на об’єкті критичної інфраструктури в області загинув один із провідних фахівців енергетичної галузі України – виконувач обов’язків голови правління НЕК «Укренерго» Олексій Брехт. Він від початку повномасштабної війни віддано працював над підвищенням енергетичної стійкості держави.

Обласна влада висловила подяку мешканцям регіону за витримку, терпіння та взаємну підтримку, підкресливши, що всі служби докладають максимум зусиль для того, щоб область вистояла в цей складний час.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у столиці триває відновлення теплопостачання після масованої атаки ворога 9 січня. Станом на сьогодні без опалення залишаються 67 багатоповерхових будинків — із понад 6000, які тимчасово були без тепла одразу після удару.

Фото: Микола Калашник