Зміст:
Після нічних атак російських військ у ніч проти 14 жовтня три ключові теплоелектроцентралі Києва зупинили виробництво електроенергії. Водночас ці станції готують до роботи в режимі теплопостачання, щоб забезпечити місто теплом у зимовий період. Уряд столиці активізує розвиток когенерації, встановлює резервні електростанції і розгортає додаткові джерела тепла, аби мінімізувати ризики перебоїв у роботі енергосистеми.
Народний депутат Олексій Кучеренко та міський голова Києва Віталій Кличко заявили про ситуацію на ТЕЦ під час останніх обстрілів.
Кучеренко повідомив, що внаслідок ударів серйозно постраждали ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ. Зараз вони не виробляють електроенергію, але залишаються важливими джерелами тепла і мають запрацювати в режимі теплопостачання.
Нардеп також підкреслив повільний розвиток технології когенерації в Україні, яка дозволяє виробляти одночасно тепло і електрику. Ще у 2024 році президент Володимир Зеленський поставив завдання збільшити газову генерацію на 1 ГВт, проте прогрес у цій сфері недостатній.
Київ входить до числа найбільших споживачів електроенергії в країні. За оцінками, денне навантаження міста становить близько 1–1,2 ГВт, а взимку цей показник може зрости до 1,8–2 ГВт.
Опалювальний сезон у Києві стартував
З 16 жовтня у столиці розпочали подачу тепла. Насамперед обігрів запровадять у лікарнях, школах, дитсадках та інших соціальних закладах. Керівники установ повинні подати заявки на підключення.
Через пошкодження в електромережах частина будинків у Дніпровському й Дарницькому районах поки що залишаться без тепла. Відновлювальні роботи на цих ділянках тривають.
За словами Кличка, більшість підготовчих робіт до зими вже виконали. Частина заходів готова на 90% і більше. Водночас масштабні проєкти потребують додаткового часу для завершення.
Резервні потужності для столиці
Ключовим елементом підготовки стало впровадження розподіленої генерації. Обладнання встановлюють максимально близько до споживачів, щоб постачати електроенергію без великих втрат і мінімізувати залежність від великих електростанцій.
До кінця 2026 року планують створити 200 МВт когенераційних потужностей. З них вже передано 57,6 МВт до загальної енергосистеми України. Активно продовжують постачати і монтувати обладнання для інших проєктів.
Окремо столиця будівлює резервну електростанцію для водопостачання потужністю в цілому 40 МВт. Наразі введено в експлуатацію три дизельних електростанції загальною потужністю 16,7 МВт. Завершити решту заплановано до кінця року.
Ще один важливий напрям — формування резервних джерел тепла. Для заміщення втрат потужностей київських ТЕЦ необхідно приблизно 2,1 ГВт. Для цього місто уклало контракти на постачання обладнання і почало роботи на об’єктах із сумарною потужністю понад 1000 МВт. Плюс 564 МВт опрацьовує Агентство відновлення.
Ці джерела слугуватимуть резервом на випадок аварій, але не замінять централізовану систему опалення повністю.
Київ також збільшує кількість мобільних котелень, які можна швидко доставляти до будівель без теплопостачання через аварії в мережах або поломки котелень.
Отже, підготовка Києва до опалювального сезону включає відновлення ТЕЦ і створення додаткових джерел тепла й електроенергії. Ефективність цих заходів залежить від темпів запуску обладнання, технічного стану мереж і подальших дій агресора.
Незважаючи на п’ять років війни, жителі столиці досі адаптують своє життя під повітряні тривоги, перебої зі світлом, водою і транспортом. Загроза ускладнень зимового періоду може змусити деяких мешканців тимчасово переїхати в менш ризикові регіони.
Фото:
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
