Зміст:
Під час розкопок Голосіївського курганного могильника на півдні Києва археологи виявили два поховання XII століття, комплект бронзових прикрас та інші артефакти доби Київської Русі.
Дослідники з Інституту археології НАН України завершили черговий етап робіт на Голосіївському курганному могильнику, розташованому на південній околиці столиці. Під час розкопок виявлено два давньоруські поховання, рідкісні прикраси й інші матеріали, що дозволять детальніше реконструювати побут і звичаї мешканців часів Київської Русі.
Давній могильник, про який дізналися лише у XXI столітті
Хоча некрополь знаходиться в межах міста, його виявили тільки у 2008 році. Комплекс складається з двох груп курганів загалом із 18 насипів. Перші повноцінні археологічні роботи на цьому місці почалися лише у 2025 році.
У цьому сезоні дослідники розкопали два найбільші кургани з першої групи; загальна площа розкопок перевищила 230 м².
Що знайшли археологи
Під час досліджень у межах курганів та в їхній околиці зафіксовано такі знахідки:
- сліди поминальних обрядів — залишки деревного вугілля та фрагменти кераміки;
- ознаки ймовірних ритуальних вогнищ;
- крем’яні знаряддя палеолітичної доби;
- два чоловічі поховання, датовані XII століттям.
За висновками фахівців, поховання виконані відповідно до християнських традицій того періоду: тіла розташовані головою на захід, у дерев’яних трунах, без супровідних речей.
“Незважаючи на наявність курганних насипів, захоронення відповідають основним вимогам християнського канону: кістяки покладено головою на захід (у кургані 2 – із сезонним відхиленням у південний бік) у дерев’яних трунах, від яких лишилися залізні цвяхи; руки складено на попереку, жодних предметів при кістяках не знайдено”, – повідомляє Інститут археології НАН України на своїй сторінці у Facebook.
Неочікувана знахідка — жіночі прикраси
Особливу увагу фахівців привернуло одне з поховань: поряд з чоловічим скелетом виявили предмети, характерні для жіночого вбрання:
- 11 бронзових підвісок-лунниць;
- 2 семилопатеві скроневі кільця.
Оскільки ці вироби традиційно пов’язують із жіночими прикрасами, дослідники припускають, що їх могли залишити як посмертні дари в рамках поховального обряду.
Чому відкриття важливе
Датування знахідок дозволило віднести кургани до XII століття. Це свідчить про те, що курганний поховальний обряд продовжував практикуватися навіть поблизу Києва після утвердження християнства.
Археологи також припускають, що могильник належав мешканцям одного з навколишніх сіл Київської округи. Для точного з’ясування їхнього походження плануються подальші краніологічні й ДНК-дослідження. Окрему цікавість викликають знайдені скроневі кільця, які традиційно пов’язують із плем’ям в’ятичів.
Роботи проводила Архітектурно-археологічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Дмитра Бібікова. До експедиції долучилися археологи, студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та волонтери.
Створено за матеріалами: 44.ua