Зміст:
Яким було училище зв’язку і як воно виглядало?
Споруда зведена у 1930‑х роках, розташована на перехресті вулиць Князів Острозьких і Цитадельної. Вона входила до мережі радянських навчальних закладів, що готували спеціалістів у сфері зв’язку. Будівля збереглася до нашого часу і перебувала в межах охоронної буферної зони світової спадщини ЮНЕСКО — території з особливим режимом використання та обмеженнями щодо висотності нової забудови.
Чому знесли будівлю попри охоронний статус?
Окружний адміністративний суд Києва скасував діючі обмеження на висотність у буферній зоні та втричі підвищив максимально дозволену висоту. Це відкрило можливість для отримання будівельних дозволів. У зв’язку з цим забудовники почали знесення історичної споруди, аби звести на її місці 25‑поверховий житловий будинок приблизно 80 метрів заввишки. Активісти «Спадщини» назвали видані дозволи «злочинними» й закликали Київську міську прокуратуру оскаржити їх у суді.
Що загрожує краєвиду на Лавру?
Велика Лаврська дзвіниця — одна з архітектурних домінант Печерська — розташована всього за близько 800 метрів від ділянки забудови. Нова 25‑поверхівка фактично перекриє цей панорамний вигляд для мешканців і туристів. Саме для збереження таких візуальних зв’язків і вводилися обмеження буферної зони ЮНЕСКО: будь‑яке будівництво тут не повинно було порушувати відчутну взаємодію міського ландшафту та пам’яток світової спадщини. Подібна загроза нависає й над іншими зеленими та історичними зонами столиці — зокрема, Київрада вже розглядає питання забудови Літературного скверу та Пейзажної алеї.
Що таке буферна зона ЮНЕСКО?
Буферна зона — це територія навколо об’єкта світової спадщини, де діють додаткові містобудівні обмеження. Вона захищає не стільки сам пам’ятник, скільки його довкілля: панорами, співвідношення масштабів забудови, візуальні осі. У Києві буферні зони охоплюють ряд ділянок довкола Лаври, Софійського собору та Михайлівського монастиря. Порушення режиму в такій зоні може призвести до занесення об’єкта до міжнародного реєстру «Спадщина під загрозою» — списку ЮНЕСКО, що фіксує незворотні ризики для пам’яток.
Чого вимагає петиція №14316 і як її підписати
Проти забудови кияни зареєстрували електронну петицію №14316 на сайті Київради. Її автори вимагають припинити будівництво та зберегти будівлю училища зв’язку: щоб Департамент територіального контролю демонтував будівельний паркан за межами орендованої ділянки, Департамент містобудування звернувся до суду з позовом про скасування раніше виданих містобудівних умов, а Департамент охорони культурної спадщини вніс об’єкт до переліку щойно виявлених пам’яток та заборонив його знесення.
Станом на 19 червня 2026 року петиція зібрала 1645 із 6000 підписів (27%), а до завершення збору залишилося 58 днів. Підписати її може кожен киянин на офіційному сайті електронних петицій Київради.
Чому це важливо знати
Архітектура 1930‑х років — цінний і часто недооцінений пласт київської спадщини. Її нищення під тиском забудовників — не поодинокий випадок, а симптом системної проблеми: правові механізми захисту ослаблюються через судові рішення, а охоронні зони перетворюються на формальність. Зберегти автентичний вигляд міста означає зберегти пам’ять про всі його епохи, зокрема й ті, що ще не стали «модною» історією.
Раніше ми писали
Ми раніше повідомляли про випадок із Будинком Бродських на Хрещатику: як зникла садиба з мавританськими вежами. Також йшлося про те, що на Печерську знесено історичне училище зв’язку заради будівництва 80‑метрового житлового комплексу.
Створено за матеріалами: kyiv.news