Зміст:
Після масованої атаки середній індекс якості повітря в Києві може лишатися «зеленим» на карті. Проте біля місця влучання або великої пожежі повітря стає небезпечним для здоров’я. Міський середній показник не відобразить цієї локальної різниці.
ЛУН проаналізував дані 16 станцій мережі Місто Air за місяць — з 10 серпня до 9 вересня 2026 року. Протягом цього часу загальноміський індекс жодного разу не покидав категорію «Добре». Водночас під час окремих атак одночасне погіршення фіксували десять і більше станцій, а максимум сягнув AQI 200.
Найпотужніший сплеск стався в ніч на 2 вересня. Одна станція опівночі показала AQI 200 — межу між «нездоровим» і «дуже нездоровим» повітрям.
Але важливий не лише сам пік. Того вечора підвищення одночасно зафіксували 10 із 16 станцій. Шість із них показали AQI вище 150.
Саме кількість одночасно активних сенсорів допомагає оцінити масштаб задимлення.
Ще одну тривалу хвилю мережа зафіксувала 28–30 серпня. 29 серпня відреагували 12 із 16 станцій, а максимальний показник сягнув AQI 163. Наступної ночі сім станцій зафіксували такий самий пік AQI 163. 31 серпня підвищення побачили вже 14 із 16 станцій — найбільше за цю хвилю, з максимальним AQI 153.
Отже, пікові значення майже не змінювалися, але дим поступово поширювався різними районами міста. Цей період збігався з атакою на склад боєприпасів під Києвом.
Одна станція може побачити локальну пожежу
Одна станція — це локальна пожежа; десять — зовсім інша картина. Мережа також фіксує протилежні випадки.
У ніч на 25 серпня різкий стрибок зафіксувала тільки одна станція. О 22:00 її показник піднявся до AQI 156, а за годину впав до 89. Інші 15 сенсорів не показали аналогічної зміни. Ця картина більше нагадує точкове джерело забруднення поруч із одним сенсором, а не задимлення великої частини міста.
«Кількість станцій, що відреагувала одночасно, — це і є показник масштабу події: від точкової пожежі в одному дворі до масованого удару по кількох районах міста. Одна станція з чітким стрибком і швидким згасанням — це локальна пожежа. Синхронна реакція семи і більше станцій — уже масштабні наслідки атаки», — Анна Денисенко, керівниця напрямку соціальної відповідальності ЛУН.
Але станції бачать дим, а не сам обстріл
Це головне обмеження такого моніторингу.
Станції якості повітря вимірюють концентрацію дрібних частинок PM2.5, які утворюються під час горіння. Вони не можуть безпосередньо визначити факт атаки.
Тому навіть сильний обстріл не завжди залишає помітний слід у даних. Після балістичного удару по Києву в ніч на 19–20 серпня, коли були жертви й постраждалі, відреагувала лише одна станція з 16. Вона показала пік AQI 153 о 04:00, а решта залишалася в межах норми.
Найважливіше — чи виникла після влучання пожежа і наскільки вона масштабна. Сенсори реагують на забруднення повітря. Якщо після удару займань немає, дані можуть залишитися майже без змін.
Вітер також має значення. Він може віднести дим від однієї станції або рознести його по кількох районах. За певних погодних умов забруднене повітря довше тримається поблизу землі, тоді підвищені показники тримаються довше й охоплюють більшу площу.
Важлива і відстань до станції. Навіть велика локальна пожежа може не потрапити в дані мережі, якщо поруч немає сенсора або дим рухається в інший бік.
Як відрізнити масштабне задимлення від звичайного «шуму»
ЛУН окремо перевірив звичайні ночі без відомих атак.
У такі ночі одночасне підвищення фіксували максимум 0–5 станцій із 16. За весь місяць спостережень не було випадку, коли без відомого епізоду одночасно реагували сім чи більше сенсорів.
Тобто високий показник на одній станції ще не означає проблеми для всього міста. Натомість синхронна реакція великої частини мережі часто свідчить про масштабне задимлення.
Науковці бачать схожу закономірність
Дослідники Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України дійшли подібних висновків.
Аналізуючи наземні та супутникові дані за 2019–2024 роки, науковці зафіксували після окремих ракетних і дронових ударів зростання концентрації забруднювачів на 100–400%. В окремих випадках приріст перевищував 1000%.
Разом із тим із десятків тисяч ударів лише 255 випадків за три роки вдалося безпосередньо пов’язати з вимірним погіршенням якості повітря.
Отже, сам факт атаки не обов’язково означає погіршення в усіх районах. Важливо, що саме загорілося і куди вітер віднесе дим.
Що таке PM2.5 і чому це важливо
Станції ЛУН Місто Air вимірюють, зокрема, PM2.5 — дуже дрібні частинки, які неможливо побачити неозброєним оком. Вони можуть проникати глибоко в легені і потрапляти в кров.
За даними ВООЗ, забруднення повітря впливає на дихальну і серцево-судинну системи.
«Після сильних обстрілів на деяких локаціях різко підвищується концентрація шкідливих дрібнодисперсних часточок PM2.5. Вони негативно впливають на серцево-судинну й дихальну системи, а також на роботу мозку — раптовий головний біль чи уповільнення мислення після атак є поширеними наслідками вдихання брудного повітря», — додає Анна Денисенко.
Що робити після атаки
Після нічних атак ЛУН радить дивитися не лише на середній індекс по Києву, а й перевіряти показники станції найближче до дому. Сенсори вимірюють PM1, PM2.5 та PM10 в реальному часі.
Орієнтуйтеся за кольором індексу: зелений — чисте повітря. Далі зростання показника означає більш шкідливе повітря.
Якщо повітря різко погіршилося, закрийте вікна, обмежте час на вулиці і стежте за показником найближчої станції.
Перевірити актуальну якість повітря в своєму районі можна на мапі ЛУН Місто Air.
Фото: ілюстративне
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
