Зміст:
У Києві через суд вимагають захистити ключові природні зони — прокуратура подала позови до міської ради.
Київська міська прокуратура звернулася до суду з низкою позовів проти Київської міської ради. Причина — тривала бездіяльність столичної влади щодо надання охоронного статусу кільком цінним природним територіям. Йдеться про зелені масиви й природні комплекси, які ще в 1990-х роках були передбачені для включення до природно-заповідного фонду.
За інформацією прокуратури, протягом понад тридцяти років питання надання цим ділянкам відповідного правового режиму фактично не вирішувалося, що створює реальну загрозу їх поступової втрати або забудови.
«Київська міська прокуратура звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовами про визнання протиправною бездіяльності Київської міської ради, яка за понад 30 років не вирішила питання щодо надання цінним природним територіям та об’єктам столиці статусу об’єктів природно-заповідного фонду», — повідомляють у відомстві.
Перелік ділянок було затверджено відповідно до указу Президента України 1994 року. Попри вимоги цього документа, київська рада досі не ухвалила необхідних рішень.
У зв’язку з цим прокуратура вимагає від суду зобов’язати Київраду порушити і розглянути питання про надання зазначеним територіям природоохоронного статусу.
Які території потрапили до позовів
Наразі суд відкрив провадження у п’яти справах щодо надання статусу об’єктів природно-заповідного фонду для таких локацій:
- озеро Вирлиця — 120 га
- урочище Чорторий — 20 га
- Наводницький парк — 14,68 га
- Труханів острів — 452,6 га
- парк імені Кіото — 10,83 га
Окремо прокуратура подала позов щодо великої лісопаркової зони «Нивка», яка включає річку Нивку й каскад ставків — її загальна площа становить майже 497,5 га.
Крім того, з 2024 року в суді розглядається справа про надання природоохоронного статусу острову Долобецький площею 149,5 га.
Вже наявні судові суперечки
Подібні юридичні процеси відбувалися і раніше. Зокрема, прокуратура вже домоглася через суд зобов’язання для Київради розглянути питання про надання статусу природно-заповідного фонду території «Крістерова гірка» площею 17,5 га.
Водночас міська рада оскаржує це рішення в апеляційній інстанції, що відстрочує остаточне вирішення питання.
У прокуратурі наголошують, що відсутність офіційного природоохоронного статусу ставить під загрозу існування важливих зелених зон Києва, які мають значну екологічну цінність для міста та його мешканців.
Історія Труханового острова
Труханів острів — одна з найбільших і найцінніших зелених зон Києва, розташована на Дніпрі напроти історичного Подолу. Його площа приблизно 450 га, значна частина території зайнята лісами та зонами відпочинку.
За однією з версій, назва острова пов’язана з половецьким ханом Тугоркaном. За легендою, тут могла бути літня резиденція його доньки, яка була дружиною київського князя Святополка Ізяславича.
Археологічні дослідження вказують на існування тут людських поселень ще з другого тисячоліття до нашої ери; пізніше цю територію використовували рибалки й перевізники.
У XIX столітті острів став популярним місцем відпочинку: підприємець Адам Гінтовт організував тут човнові сполучення, облаштував купальні та спортивні майданчики.
До середини XX століття дістатися до острова можна було лише човном або взимку по льоду. Ситуація змінилася в 1957 році, коли збудували Парковий пішохідний міст, що з’єднав Труханів острів з правим берегом Києва.
Нині Труханів острів залишається однією з головних рекреаційних територій столиці: тут є пляжі, спортивні бази, велосипедні маршрути та великі природні масиви, які часто називають «зеленими легенями» Києва.
Створено за матеріалами: 44.ua