Зміст:
П’ять різних цифр собівартості поїздки
У відкритому просторі циркулює щонайменше п’ять версій того, скільки насправді коштує одна поїздка в київському громадському транспорті.
Міський голова Віталій Кличко в усній заяві зазначив: собівартість у метро «перевищує 60 гривень», у наземному транспорті — близько 50 грн. Пресслужба міської влади 22 травня опублікувала «економічно обґрунтований тариф» — 64,60 грн для метро і 44,14 грн для наземного транспорту. Водночас у відповідях на інформаційні запити Департамент транспортної інфраструктури надавав інші показники: наприкінці квітня — 43,68 грн і 23,20 грн відповідно, а в середині квітня — 64,53 грн і 37,57 грн.
Транспортний оглядач Олександр Гречко підрахував, що реальна собівартість становить близько 26 грн для метро й 20,50 грн для наземного транспорту (в розрахунок взято всі операційні витрати без амортизації). Громадська організація «Голка» наводить ще нижчу цифру для метро — 17,83 грн.
Чому такі різні цифри: амортизація
Головна причина розбіжностей — включення амортизації до розрахунків. Представники міської влади відносять знецінення активів метро й Київпастрансу до операційних витрат і враховують це в собівартості перевезення. Незалежні спеціалісти звертають увагу на принципову проблему: тунелі, колії, рухомий склад і будівлі були споруджені за кошти платників податків. «Метрополітен будувався за гроші платників податків. Люди вже один раз оплатили його будівництво. А тепер їх змушують платити вдруге — через амортизацію», — пояснює Георгій Могильний з ГО «Голка».
Після рішення Київради 2021 року майно метро передали до статутного капіталу підприємства — це дало змогу враховувати амортизацію як збитки, котрі мають компенсуватися з бюджету. За даними Гречка, за рік амортизація активів метро зросла на 20% — з 5 до 6,1 мільярда гривень. Частка амортизації в собівартості перевезень збільшилася з 21,5% у 2018 році до 58% у 2025-му. Окрім того, за припущенням експерта з транспортного планування Дмитра Беспалова, у розрахунки могли включити й майбутні капітальні інвестиції — міська програма розвитку метро оцінюється приблизно в 10 мільярдів гривень, частину яких метрополітен мав би шукати самостійно.
Чому кияни проти і що говорять експерти
Муніципалітет обґрунтовує підвищення тарифів збільшенням собівартості. Водночас транспортні фахівці наголошують: у більшості європейських міст тарифна політика формується насамперед як інструмент мобільності, а не лише для покриття витрат. Щоб заохотити регулярне користування громадським транспортом, застосовують абонементи й пільгові місячні тарифи, які значно вигідніші за разові квитки. Київ залишається одним із небагатьох міст у Європі, де така логіка майже не працює.
Пасажиропотік київського метро за період пандемії та війни скоротився вдвічі: з 495,3 мільйона пасажирів у 2019 році до 249,1 мільйона у 2025-му. Київпастранс втратив близько 30% від довоєнного рівня перевезень. Експерти попереджають: подальше підвищення тарифів до 30 гривень може пришвидшити відтік платоспроможних пасажирів і збільшити частку пільговиків у загальному потоці.
Чому це важливо знати
Суперечності в розрахунках між посадовцями та незалежними фахівцями ставлять під сумнів обґрунтованість запропонованого підвищення тарифів. Громадяни мають право розуміти методологію обчислення собівартості й вимагати прозорості від КП «Київський метрополітен» та «Київпастранс». Остаточне рішення щодо тарифів ухвалюватиме Київрада.
Раніше ми писали
Раніше повідомлялося, що Кличко пояснював намір підвищити тарифи ростом витрат. Також згадували про мораторій Київради на підвищення тарифів.
Створено за матеріалами: kyiv.news