Зміст:
Як працювала схема
Фігуранти контролювали склад наглядової ради приватного акціонерного товариства, що займається виробництвом парових котлів у Києві. Батько обіймав посаду голови ради, його донька — була членкинею цього колегіального органу. Завдяки сімейному зв’язку вони могли скоординовано впливати на рішення та керувати процесом їх ухвалення.
Схема заволодіння майном мала чіткий трьохетапний механізм. На першому етапі посадовці, без відома і згоди більшості акціонерів, ініціювали підписання завідомо збиткових фінансових і іпотечних угод. Такі дії суперечили інтересам підприємства, але були здійснені з використанням службового становища.
На другому етапі було укладено договір позики з іншим підконтрольним їм підприємством, причому заставою виступало нерухоме майно акціонерного товариства — виробничі корпуси та будівлі. Умови кредитування були свідомо невигідними для постраждалої компанії.
Ключовим елементом схеми стало те, що вартість застави значно перевищувала суму позики. Це створювало передумови для подальшої передачі власності. У підсумку нерухоме майно було передано як погашення заборгованості в користь компанії, директором і кінцевим бенефіціаром якої стала підозрювана донька. Таким чином родина отримала контроль над ключовими активами підприємства.
Що саме привласнили
Фігуранти заволоділи трьома об’єктами нерухомості в Києві, що належали акціонерному товариству. Найбільшим із них став інженерно-лабораторний корпус площею понад 4 тисячі квадратних метрів — ключовий виробничий актив, де розміщені основні потужності для розробки й випробувань продукції.
До схеми також увійшли майстерня площею понад 160 квадратних метрів та нежитловий будинок загальною площею близько 440 квадратних метрів. Усі три об’єкти становлять невід’ємну частину виробничого комплексу, без яких нормальна робота підприємства ускладнюється чи стає неможливою.
Загальна сума завданої акціонерному товариству майнової шкоди становить майже 40 мільйонів гривень. Втрата виробничих площ може призвести до зупинки діяльності підприємства і скорочення штату. Акціонери планують добиватися повернення майна в судовому порядку.
Правові наслідки для фігурантів
Слідчі Шевченківського управління поліції за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури повідомили фігурантам про підозру 7 січня 2026 року. Їхні дії кваліфіковано за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Окрім того, суд може застосувати конфіскацію майна та заборону займати певні посади. Наразі справа перебуває на стадії досудового розслідування.
Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини злочину і можливих співучасників. Акціонерне товариство має право звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування збитків і повернення незаконно відчуженого майна.
Чому це важливо знати
Ця справа ілюструє типовий приклад корпоративного рейдерства, коли посадові особи зловживають владою для заволодіння майном підприємства. Подібні випадки становлять загрозу для бізнес-клімату столиці, бо підривають довіру між акціонерами та керівництвом фірм.
Акціонерам і власникам бізнесу слід посилити контроль за рішеннями наглядових рад, особливо щодо великих фінансових операцій і угод із заставою майна. Варто впроваджувати додаткові механізми захисту, зокрема вимагати затвердження ключових рішень на загальних зборах акціонерів.
Юристи радять перед підписанням таких договорів проводити незалежну експертизу. Особливу увагу слід звертати, коли вартість застави значно перевищує суму позики — це може свідчити про шахрайську схему. Також доцільно перевіряти зв’язки між кредитором і посадовими особами, які ухвалюють рішення про заставу.
Створено за матеріалами: kyiv.news