Зміст:
Яким був будинок на вулиці Тарасової?
Споруду зведено 1909 року як прибутковий будинок у садибі підприємця І. Червоненкіса. Деякі дослідники пов’язують проєкт із архітектором Ф. Олтаржевським, проте на сьогодні відсутні документальні свідчення, що однозначно підтверджують це припущення.
Фасад поєднував ділянки з відкритим цегляним муруванням та поверхні, вкриті тиньком — характерне рішення для київського модерну початку ХХ століття. Центральну вісь композиції підкреслював еркер на рівнях третього й четвертого поверхів, а завершував її декоративний трикутний щипець, типовий для споруд цього стилю. Такі прикмети модерну у центральній частині міста з часом трапляються дедалі рідше.
Окрім виразного зовнішнього оформлення, будинок вирізнявся цінними інтер’єрами: ліпний декор стель і стін зберігався до початку ХХІ століття. Внутрішній двір мав форму «колодязя», що характерно для міської забудови тієї епохи. Позаду головного корпусу розташовувався прибудований чотириповерховий флігель.
Як споруда потрапила під загрозу знесення?
Рішення щодо долі пам’ятки було фактично прийнято ще в 2000-х роках, коли на місці будинку запланували побудувати офісний центр. Після цієї перспективи споруду почали поступово занедбувати: мешканців відселили, необхідні ремонти не виконувалися, і будинок набув ознак аварійності.
Ця схема — навмисне доведення історичних будівель до непридатного стану з метою подальшого знесення під приводом аварійності — була поширеною практикою в Києві в 2000-х і на початку 2010-х років. Вона давала змогу забудовникам отримувати цінні ділянки в центральних районах, формально дотримуючись процедур.
У 2012 році в будинку сталася пожежа, після чого споруду остаточно розібрали. Офісний центр, заради якого знищили пам’ятку архітектури, так і не було зведено на цій ділянці. Аналогічна практика раніше застосовувалась і в інших випадках: наприклад, будинок митрополита у Голосієві знесли у 2008 році — також через штучно створений аварійний стан як офіційний привід для знесення цінної споруди.
В чому полягала архітектурна цінність будинку?
Київський модерн початку ХХ століття становить відносно невеликий пласт міської спадщини. Більшість таких споруд зосереджена в центральних районах, тому кожна втрата є незворотною. Будинок на Тарасової, 4 вирізнявся не лише типовими зовнішніми рисами — еркером, щипцем та фактурним фасадом — а й автентичними інтер’єрами, які в Києві збереглися вкрай рідко.
Якщо б припущення про авторство Ф. Олтаржевського отримало підтвердження, споруда набула б додаткової мистецтвознавчої ваги як частина його творчого доробку. Проте навіть без остаточної атрибуції будинок залишався цілісним зразком стилю й був зафіксований у реєстрах пам’яток.
Схема навмисного занедбання, яка застосовувалась у випадку будинку на Тарасової, використовувалась і щодо інших споруд у різних частинах міста. Зокрема на Печерську триває демонтаж палацу Розумовського — ще один об’єкт, доля якого викликає занепокоєння у мешканців і фахівців із охорони пам’яток.
Проєктно-документаційні та фотофіксації зниклих будівель збирають спеціальні сторінки та ініціативи, що фіксують втрачені пам’ятки. Інвентаризація таких об’єктів є важливим інструментом для формування містобудівної політики та захисту того, що ще можна зберегти.
Навіщо це знати
Знесення будинку на Тарасової, 4 демонструє, як формально законні механізми можуть використовуватися для руйнування архітектурної спадщини. Усвідомлення подібних схем допомагає містянам і громадським організаціям вчасно реагувати на загрози іншим історичним спорудам. Збереження київського модерну початку ХХ століття — частина міської ідентичності, яку після втрати неможливо відтворити.
Фіксація та поширення інформації про такі випадки в соціальних мережах і медіа слугує одним із інструментів громадського контролю. Кожна задокументована і публічно висвітлена втрата посилює суспільний тиск на владу щодо захисту тих архітектурних пам’яток, які ще можна врятувати від знесення.
Раніше повідомляли
Раніше також повідомлялося, що найстаріший будинок біля Майдану було знищено як пам’ятку Шевченківського бульвару. Крім того, інформували про те, що на Печерську відновили демонтаж палацу Розумовського.
Створено за матеріалами: kyiv.news