З початком повномасштабної війни НАЗК обмежило доступ до частини майнових декларацій посадовців, зокрема через ризики для безпеки військових та їхніх родин. Наразі відомості про доходи й активи чиновників столиці та прилеглого регіону недоступні для загалу, і відкривати їх планують лише після завершення воєнних дій або в разі необхідності захисту конфіденційності конкретної особи. Про це повідомляє NGL.media.
Журналісти виявили тисячі декларацій, які були подані у 2025 році і згодом видалені з публічних реєстрів. У переліку прихованих документів — представники місцевих рад, працівники сервісних служб, митні працівники, судді, правоохоронці, колишні посадовці та кандидати на державні посади.
Деякі з цих декларацій привернули увагу через наявність значних активів і витрат, які не відповідають офіційно задекларованим доходам. Журналісти вирішили оприлюднити загальні факти, не розкриваючи деталей, що можуть ставити під загрозу безпеку людей.
У день початку широкомасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, публічний доступ до електронних реєстрів НАЗК, зокрема до декларацій, було закрито. Невдовзі Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяв державним службовцям тимчасово не подавати декларації на час дії воєнного стану. НАЗК також тимчасово призупинило перевірки раніше поданих документів.
Тодішній очільник агентства Олександр Новіков пояснював:
«У період загрози національній безпеці пріоритет – захист країни, а не перевірка декларацій».
Спочатку обмеження планувалися як тимчасовий захід. На початку вересня 2022 року під тиском європейських партнерів почалися спроби відновити публічний доступ до частини реєстрів, але НАЗК наполягало на продовженні обмежень через реальну загрозу життю громадян.
Часткове відновлення декларування відбулося лише 12 жовтня 2023 року, коли Верховна Рада ухвалила закон, що зобов’язав посадовців подати всі пропущені декларації протягом чотирьох місяців з можливістю приховування окремих документів для визначених категорій.
За даними журналістських розслідувань, у 2025 році з публічного доступу було вилучено декларації 5 352 осіб, які подали загалом 6 836 документів. Серед прихованих — працівники Нацбанку, податкової служби, казначейства, архівних установ, Київського зоопарку та президентського оркестру.
Приховані декларації Києва
Значну частину закритих документів становлять декларації посадовців правоохоронних органів. Зокрема, у переліку — працівники ДБР, БЕБ та департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції у Києві. Серед прихованих документів є декларація Руслана Малюги, керівника Київської митниці: він та його родина володіють будинком і кількома квартирами в Броварах та Києві, а торік родині подарували квартиру в столиці.
Дружина Малюги купила автомобіль Volkswagen Tiguan 2022 року за 1,1 млн грн, тоді як сумарні річні доходи сім’ї були приблизно на тому ж рівні. У 2025 році Малюга продав частину нерухомості, придбав інші авто та змінив власників деяких квартир. У митній службі пояснили, що декларація була прихована через служіння дружини в ЗСУ і що це не має на меті приховування доходів.
Серед прихованих документів також — декларації заступників ДБР та інших співробітників правоохоронних структур, багато з яких мають у власності нерухомість і транспортні засоби, що суттєво перевищують їхні офіційні доходи.
Також повідомлялося, що колишня очільниця Хмельницького обласного центру медико‑соціальної експертизи Тетяна Крупа, яка підозрюється у незаконному збагаченні, 18 січня 2026 року оприлюднила декларацію за 2024 рік. Документ подано із запізненням, оскільки під час завершення деклараційної кампанії вона перебувала в СІЗО.
Фото: Freepik
Створено за матеріалами: kyivschina24.com