Зміст:
Чому Київ — привід для гордості
Почуття прихильності до столиці виявилося дуже поширеним: 61% опитаних відповіли «однозначно так» на питання, чи пишаються вони містом, ще 26% відповіли «скоріше так». Лише 11% не відчувають гордості за Київ. Найвищий рівень гордості спостерігається серед старшої вікової групи — 68% серед тих, кому за 51 рік.
За що саме кияни цінують своє місто? На першому місці — історія та культурна спадщина (62%). Далі йдуть парки й зелені зони (56%), активне культурне життя (46%) та можливості для самореалізації (41%). Цікаво, що економічні досягнення (23%) та спортивні події (24%) опинилися ближче до кінця списку — мешканці більше цінують атмосферу та історичну ідентичність, ніж бізнес-успіхи.
Наскільки комфортно жити в столиці
Більшість жителів вважають Київ комфортним для життя — так думають 82% (25% — «дуже» і 57% — «скоріше»). Це помітне зростання в порівнянні з довоєнним періодом: у серпні 2021 року лише 14% називали місто «дуже комфортним», сьогодні їх уже 25%.
Однак при оцінці конкретних аспектів за шкалою від 0 до 10 картина інша. Найвищі бали отримали шанси знайти роботу (7,8) та можливості для відпочинку й дозвілля (7,5). Натомість відчуття безпеки оцінили найнижче — лише 4,4 бала. Війна лишається ключовим фактором, що впливає на загальне почуття благополуччя, навіть у місті, яке люди люблять.
День Києва святкуватимуть, але по-своєму
Плани на День міста розділили мешканців майже навпіл: 50% киян планують святкувати (30% — «однозначно», 20% — «скоріше»), тоді як 47% не планують цього робити. Серед тих, хто святкуватиме, найпопулярніші варіанти — прогулянки містом, парками чи історичними місцями (56%) і зустрічі з рідними та друзями (53%).
Чверть опитаних обрали пікнік на природі, а офіційні міські заходи — виставки, музеї або локальні концерти — приваблюють лише 15%. Загалом святкування цього року має скоріше приватний, камерний характер, ніж масовий.
Як кияни оцінюють роботу мера
Оцінки роботи міського голови Віталія Кличка доволі стримані. Третина респондентів (33%) вважає, що за його каденції ситуація в місті скоріше покращилася, 35% вважають, що нічого не змінилося, а 25% бачать погіршення.
Що стосується зовнішньої ролі мера, думки трохи кращі: 51% переконані, що Кличко успішно представляє інтереси Києва й залучає міжнародну допомогу для подолання наслідків обстрілів. Протилежної думки дотримується 35% опитаних.
Які проблеми місто має вирішувати першочергово
Безпека залишається беззаперечним пріоритетом №1 — так відповіли 49% респондентів. Далі йдуть допомога армії (33%) і облаштування бомбосховищ та укриттів (33%). На четвертому місці — прозорість влади і боротьба з корупцією (26%).
У порівнянні з листопадом 2025 року пріоритети дещо змістилися: допомога армії впала з 48% до 33%, натомість зросла увага до «земних» питань — ремонт доріг піднявся з 4% до 12%, робота медичних закладів — з 13% до 20%, а якість комунальних послуг — з 11% до 19%. Це свідчить, що з поступовою адаптацією до воєнного стану мешканці більше зосереджуються на повсякденних аспектах життя міста.
Хто несе відповідальність за безпеку столиці
У питанні енергостійкості та захисту критичної інфраструктури від обстрілів більшість киян (54%) покладає головну відповідальність на центральну владу, тоді як місцевій владі віддали б таку роль лише 32%. Це частково перекладає очікування й претензії з мерії на загальнодержавний рівень.
Фонтан замість Леніна: 79% — «за»
Майже чотири з п’яти опитаних (79%) підтримують ідею облаштування безбар’єрного громадського простору з фонтаном на Бессарабській площі на місці колишнього пам’ятника Леніну, якщо проєкт фінансують меценати. Проти виступають лише 11%.
Відомо, що КМДА у квітні оголосила про плани з будівництва такого фонтану, а фармацевтична компанія Farmak висловила готовність фінансувати проєкт. Результати опитування свідчать про широку суспільну підтримку цієї ініціативи.
Куди рухається країна — погляд із Києва
Загальний настрій залишається тривожним: 46% киян вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, і лише 32% — у правильному. Проте є й позитивна динаміка: частка оптимістів зросла з 24% у листопаді 2025 року до 32% у травні 2026-го.
Настрої значно залежать від рівня добробуту. Серед забезпечених киян 35% вірять у «правильний напрямок», тоді як серед малозабезпечених ця частка становить лише 21%, і 59% із них переконані, що рух країни неправильний.
Що зроблять у разі наступу з Білорусі
Окреме питання стосувалося гіпотетичного наступу російських сил з території Білорусі. Більшість киян налаштовані рішуче: 52% заявили, що залишаться у місці свого проживання. Ще 25% не мають чіткого плану; по 5% готові виїхати за кордон або в інше місто області, а 9% — в іншу область.
Чому це важливо знати
Опитування дає уявлення про сучасного киянина: людина, яка щиро любить своє місто і вважає його комфортним, але при цьому дивиться на владу й майбутнє реально та вимогливо. Гордість за Київ співіснує з низькою оцінкою безпеки та помірними оцінками роботи мерії. Для міської адміністрації це сигнал: запит населення поступово зміщується від виключно воєнних тем до якості повсякденного життя — ремонту доріг, роботи медицини, стану комунальних послуг. Висока готовність залишатися в місті навіть за загрози нового наступу підтверджує міцну прив’язаність киян до своєї столиці.
Створено за матеріалами: kyiv.news